Вернути, -ся. Cм. вертати, -ся.
Вожа́й, -жая́, м. Вожакъ; проводникъ. Дай вожая, як знаєш сам, щоб нас до моря допровадив. вожаями назывались также эмиссары, которыхъ задунайскіе запорожцы высылали изъ своей среды въ Украину, чтобы набирать здѣсь годныхъ въ козаки людей и затѣмъ проводить ихъ тайными путями черезъ границу въ Задунайскую Сѣчь. 2) Водырь, передовое животное въ стадѣ.
Дозоло́чувати, -чую, -єш, сов. в. дозолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Оканчивать, окончить позолоту. На дворі просо молотят, а в хаті косу золотят; на дворі домолочуют, а в хаті дозолочуют.
Дотліва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. дотлі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Дотлѣвать, дотлѣть. Тліла искра, тихо дотлівала на роспутті широкому, та й гаснути стала.
Забовваніти, -ні́ю, -єш, гл. Завиднѣться вдали. Де-де забованіли і люде.
Заро́сянський, -а, -е. Находящійся за р. Росью.
Зносатіти тію, -єш, гл. О лошадяхъ: заболѣть сапомъ. Зносатів кінь.
Крутня, -ні́, ж.
1) Постоянное верченіе, вращеніе.
2) = крутанина.
Парочка, -ки, ж. Ум. отъ пара.
Смолоскип, -па, м. Факелъ. В гордім замку на подвірї смолоскипи запаляли.
