Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розвора

Розвора, -ри, ж. 1) Шестъ для удлиненія воза. Cм. розворити. 2) Разиня, ротозѣйка, зѣвака. Їхала, мамо, розвора та оглоблею мені в рот. Ном. № 6594. У лемковъ: лѣнивая женщина, только зѣвающая по сторонамъ. Вх. Лем. 462.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 36.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗВОРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗВОРА"
Комашка, -ки, ж. Ум. отъ комаха.
Мо́зуль, -ля, м. = мозоля. Вх. Лем. 436.
Обідительно нар. Обидно. Зміев. у.
Остовпеніти, -ні́ю, -єш, гл. = остовпіти. Так той і остовпенів. КС. 1882. X. 186.
Роскладувати, -дую, -єш, гл. = роскладати.
Смертка, -ки, ж. Ночнянка, phalaena. Вх. Уг. 268.
Солодкомолокий, -а, -е. Сладострастный. Дарма що крихкотіла, про те солодкомолока. Луб. у.
Сприснути, -сну, -неш, гл. Взбрызнуть. «Ох» тоді її сприснув живущою водою. Рудч. Ск. II. 109.
Унигати, -гаю, -єш, гл. За морить, утомить. Оце унигав коня. Полт. г. Слов. Д. Эварн.
Уселятися, -ляюся, -єшся, сов. в. усели́тися, -люся, -лишся, гл. Поселяться, поселиться. На їй Господь вселився і вовіки буде жити. К. Псал. 151. Вселилась панночка. МВ. (О. 1862. ІІІ. 44). Терпи лихо, що вселилося. МВ. (О. 1862. І. 75).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗВОРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.