Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розвора

Розвора, -ри, ж. 1) Шестъ для удлиненія воза. Cм. розворити. 2) Разиня, ротозѣйка, зѣвака. Їхала, мамо, розвора та оглоблею мені в рот. Ном. № 6594. У лемковъ: лѣнивая женщина, только зѣвающая по сторонамъ. Вх. Лем. 462.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 36.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗВОРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗВОРА"
Бобовиця, -ці, ж. Стебли бобовъ. Ум. бобовиннячко.
Змійок, -йка, м. Ум. отъ змій.
Кокошка, -ки, ж. 1) Курица. 2)зелена, зеленоно́га. пт. Gallinula chloropus. Желех. Ой на горі, на горі кукала кокошка. Гол. II. 204. Гей во моєм городчику зелена кокошка. Гол. II. 422.
Лаґун, -на, м. Стволъ дерева въ нако́ті. Н. Вол. у. Cм. накіт.
Нікчемниця, -ці, ж. 1) Ни къ чему негодная вещь; бездѣлица. На шо це воно вам оці наші пісні? Нікчемниця! Александров. у. Слов. Д. Эварн. 2) Негодная, ни къ чему неспособная женщина.
Обидень нар. На день, за день. Да мені хліба на багато треба: я на обидень поїду. Конот. у. Він обидень справиться. Конотоп. у. Обидень не вернеться відтіля. Борз. у. Мені трапилося бачити, як обидень ховали дочку й матку. О. 1862. II. 58.
Роздаватися, -даюся, -єшся, сов. в. роздатися, -дамся, -дасися, гл. 1) Раздаваться, раздаться, быть розданнымъ. 2) Разступаться, разступиться. Хвиля роздалася і обох покрила. Шевч. 3) Расширяться, расшириться. Не кравець винен: сам розлазишся, то й одежа мусить роздатись. Левиц. І. 140. Тільки що небудь нагріється, то зразу робиться більшим, роздається. Дещо. 4) Разгуляться. Ой поїдем в чисте поле, в чистім полі роздаймося. Чуб. V. 42.
Співочка, -ки, ж. Ум. отъ співа, но встрѣчено только въ значен.: пѣвунья. Всякі співочки співають, сидячи, або літаючи, кожна своїм голосочком; там, під вітою сидить соловейко.... О. 1862. IV. 72.
Титарювання, -ня, с. Бытіе церковнымъ старостой.
Хрупотява, -ви, ж. Хрустѣніе, трескъ. У саду хрупотява така, шо аж сад тріщить. Грин. II. 349.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗВОРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.