Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розвора

Розвора, -ри, ж. 1) Шестъ для удлиненія воза. Cм. розворити. 2) Разиня, ротозѣйка, зѣвака. Їхала, мамо, розвора та оглоблею мені в рот. Ном. № 6594. У лемковъ: лѣнивая женщина, только зѣвающая по сторонамъ. Вх. Лем. 462.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 36.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗВОРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗВОРА"
Відбігатися, -гаюся, -єшся, гл. = видбігати 2.
Зійти́, -ся. Cм. Зіходити, -ся.
Капкан, -ну, м. Канканъ. Капкан її (лисицю) за хвіст. Мнж. 2) Ум. капкане́ць. Желех.
Кушіль, -лі, ж. То-же, что и кошуля, но употребляется только въ томъ значеніи, что и покраса въ свадебномъ обрядѣ. «Дружко вносить рубашку молодой для изслѣдованія, приговаривая: Старости, пани-старости! благословіть покрасу (или кушіль) в хату унести!». Мил. 124.
Повизнаходити, -джу, -диш, гл. Найти, выискать (многое). Де що було дідівське... повизнаходила. Г. Барв. 484.
Пообмиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Обмыться (о многихъ). Пішли до ставка та пообмивалися. Кіевск. у.
Попересень, -сня, м. Поперечный ремешекъ у хомута въ шлеѣ. Він спитав, скільки попереснів у моєму хомуті, да й полічив.
Порізник, -ка, м. Раст. = поранник. О. 1861. І. 206.
Хортовий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный борзой собакѣ.
Швай меж., для выраженія ухода украдкой откуда либо. Я як напилася на їх, а вони тоді швай, швай, швай — тікати. Зміев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗВОРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.