Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розвора

Розвора, -ри, ж. 1) Шестъ для удлиненія воза. Cм. розворити. 2) Разиня, ротозѣйка, зѣвака. Їхала, мамо, розвора та оглоблею мені в рот. Ном. № 6594. У лемковъ: лѣнивая женщина, только зѣвающая по сторонамъ. Вх. Лем. 462.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 36.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗВОРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗВОРА"
Глуміччати, -чаю, -єш, гл. Обращать вниманіе? разбирать? Е, у нас і панів не глуміччають. Лебед. у. Хоч який мороз, то не глумічча. Лебед. у.
Ґазді́вство́, -ва, с. Хозяйство. Вх. Лем. 407.
Двійня́та, -ня́т, с. мн. Двойни, близнецы.
Злидарю́ка, -ки, ж. Ув. отъ злида́рь.
Копки гл. Ѣхать верхомъ. дав же він йому копки! Оттрепалъ его, побилъ.
Мі́дик, -ка, м. Землеройка, Sorex. Желех.
На-пота́лу. Cм. потала.
Почервонити, -ню́, -ниш, гл. Сдѣлать краснымъ.
Прогорнути Cм. прогортати.
Цінціпер, -ру, м. = цмин. Драг. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗВОРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.