Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розвора

Розвора, -ри, ж. 1) Шестъ для удлиненія воза. Cм. розворити. 2) Разиня, ротозѣйка, зѣвака. Їхала, мамо, розвора та оглоблею мені в рот. Ном. № 6594. У лемковъ: лѣнивая женщина, только зѣвающая по сторонамъ. Вх. Лем. 462.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 36.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗВОРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗВОРА"
Басаримок, -мку, м. = басаринок 1. Дітям усього понавозив — усяких басаримків. Рудч. Ск. II. 113.
Вистріл, -лу, м. Выстрѣлъ. Стор. II. 156.
Глипання, -ня, с. = лупання.
Крутило, -ла, с. 1) = крутіж. Вх. Зн. 30. 2) крутив, крутив, та вже ся і крутило перекрутило. Всевозможныя усилія, средства оказались неудачными. Желех.
Нерівний, -а, -е. Неравный.
Перенизувати, -зую, -єш, сов. в. перенизати, -жу, -жеш, гл. Перенизывать перенизать наново. Намисто треба перенизати. Черниг. у.
Уторік нар. = торік. А!... ви знов у горох!... як уторік. Св. Л. 140.
Шестидесятка, -ки, ж. Счетная единица (копа) продаваемыхъ на базарѣ оконъ въ 60 штукъ. Вас. 150.
Шпарочка, -ки, ж. Ум. отъ шпара.
Штим, -ма, м. 1) Короткая, мелкая шерсть, остающаяся при чесаньѣ въ видѣ оческовь. Шух. I. 151. Гол. Од. 39. Вас. 203. 2) Переносно: волосы у человѣка. О. 1861. X. Кух. 25. Взяли його за штим та й вивели геть. Черном. Я тобі ввесь штим висмичу.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗВОРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.