Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розгардія

Розгардія, -дії, ж. = розгардіяш. Вх. Лем. 461.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 37.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГАРДІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГАРДІЯ"
Баштанище, -ща, с. Поле, бывшее подъ бакшей.
Гура́льник, -ка, м. Работникъ на винокурнѣ. Левч. 135.
Запозива́тися, -ва́юся, -єшся, гл. Начать судиться, завести тяжбу. Не запозиваться ж йому з магнатом. Стор. І. 189.
Криля, -ля́ти, с. Крылышко. Гуси, гуси, лебедята, візьміть мене на крилята. ЗОЮР. II. 19. Ум. криля́тко. Гуся, гуся, лебедятко, візьми мене на крилятко! ЗОЮР. II. 20.
Перський, -а, -е. Персидскій. Засвітила звізда перському царьові. Гн. І. 63.
Посіркувати, -ку́ю, -єш, гл. Помазать (стѣну, напр.) въ первый разъ полубѣлой глиной по сѣрой. Чого ж воно не біліє стіна? Адже ви побілували її сьогодні? — Та ні, ми не білували, ми тілько посіркували. Новомоск. у.
Поськати, -ка́ю, -єш, гл. Поискать въ головѣ. Грин. II. 63. Баба нагодувала його, напоїла і голову йому змила і поськала. Рудч. Ск. II. 43.
Приповістися, -вімся, -віси́ся, гл. = приповісти 2. Сестра плаче, а приповістися і мені навіть не хотіла. Федьк.
Стокрот нар. Стократъ.
Швайкуватий, -а, -е. = швайковитий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗГАРДІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.