Зроняти, -ня́ю, -єш, сов. в. зронити, -ню́, -ниш, гл. Давать, дать упасть; терять, потерять, утратить. Ой лісе, лісоньку, зронив єс красоньку.
Молодя́тник, -ка, м. Волокита, дѣвушникъ.
Мухавка, -ки, ж. Насѣк. мокрица. Oniscus murarius.
Павороз, -за, м. У вьющихся растеній: прицѣпа.
Поздоровкатися, -каюся, -єшся, гл. Поздороваться.
Посипонути, -ну́, -не́ш, гл. Сыпнуть. Він як посипоне просом — і його засипав.
Поторсатися, -саюся, -єшся, гл. Потрясти другъ друга за грудь. Поторсались чорзна як та ще й пішли й позиваться.
Рімнина, -ни, ж. = рівнина. Рімнина яка! нема де клуню постановити. Оттам коло Маньківки рімнина, так навкруги миль на кілька видно.
Спітнявіти, -вію, -єш, гл. = спітніти.
Хліборобний, -а, -е. Пахатный (о землѣ). Хліборобна земля.
