Голосний, -а, -е. 1) Громкій, голосистый, звучный. Отець Хома вага голосний. Голосний, як дзвін та дурний, як довбня. Голосна гармата. Голосна луна розляглась серед тихої ночі.
2) Гласный (о звукахъ рѣчи). Ум. голосненький.
Доці́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. доціди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Доцѣживаться, доцѣдиться.
Кожушина, -ни, ж. Тулупъ болѣе легкій. Ой загину, дівчино, загину, викинь мені вікном кожушину. То ви, діду Панасе, вмієте й кравцювати?.. Пошиєте ж мені кожушину, як прийде зіма.
Пожадати, -да́ю, -єш, гл. Сильно пожелать.
Потемний, -а, -е. Темноватый.
Прапірка, -ки, ж. Роговой отростокъ сзади надъ копытомъ двухкопытныхъ.
Проязичити, -чу, -чиш, гл. Разгласить, разболтать. Проязичили, що в його єсть така книжка.
Рапач, -ча, м. = рапак.
Цічка, -ки, ж. = ціди́лок.
Шпарґал, -ла, м. Старая исписанная бумага. Пійди поговори з їми в магистраті: там зараз покажуть тобі трухлий шпарґал з вислою печаттю. К.
