Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розганятися

Розганятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. розігнатися, розженуся, -нешся, гл. 1) Разбѣгаться, разбѣжаться. Чуб. V. 163. Під ним кінь вороний розігнався. Чуб. 2) Разбѣгаться, разбѣжаться въ разныя стороны. Да розігналися малі діти, як чорная хмара. Чуб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 37.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГАНЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГАНЯТИСЯ"
Дзюба́нь, -ня́, м. = Дзюба́тий.
Маца́, -ци, ж. Опрѣсноки у евреевъ.
Надрива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. надірва́тися, -ву́ся, -вешся, гл. Надрываться, надорваться.
Отерпнути, -пну, -неш, гл. Отерпнуть, замереть. Отерп і сам, не стало мови. Мкр. Г. 56. Як побачив вовка — отерп, одерев'янів, а шапка на самому чолопочку. Н. Вол. у.
Підвусний, -а, -е. хлопець. Юноша. Ще бувши чурою, підвусним хлопцем. К. Бай. 98.
Придатність, -ности, ж. Пригодность, годность. Желех.
Тягуля, -лі, ж. Родъ рыболовной сѣти. Браун. 13.
Угнати, -на́ю, -єш, гл. = вугнати. Вх. Зн. 73.
Уланин, -на, м. Одинъ уланъ. Ой нема, нема того уланина, та що я 'го любила. Гол. І. 270.
Цалевий, -а, -е. Дюймовый. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗГАНЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.