Аблега́т, -та, м. Депутатъ
Бистро нар. Скоро, проворно. бистро очима стриже. Бойко смотритъ. Ум. бистренько, бистресенько.
Макови́ння, -ня, с. соб. Стебли мака.
Нащо нар. Зачѣмъ, для чего, почему. Нащо мені чорні брови, нащо карі очі, нащо літа молодії, веселі дівочі? Нащо в Бога й день, як у козака місяць.
Прикротний, -а, -е. Спѣшный. Настигає косовиця, а там пійдуть жнива — до самої осени прикротне діло.
Радити, -джу, -диш, гл. 1) Совѣтовать, помогать. Добре той радить, хто людей не звадить. Радять мене люде. Було ражу її: зробімо так. 2) Рядить, судить, совѣтоваться. Як не радь, не буде так, як ти хочеш, а так буде, як Бог дасть. раду радити. Cм. рада 2. Малим діткам — ручечки бити, а старим дідам — раду радити, а старим бабам — поседіннячко, а господарам — поле орати. 3) Распоряжаться. Не моя то воля: родинонька мною радить, нещаслива доля.
Татарва, -ви, ж. соб. Татары.
Хуткий, -а, -е. Скорый, быстрый. Хутка робота. Ум. хутенький.
Шалдувати, -ду́ю, -єш, гл. Дурачить, хитрить. Він двір, кажуть, продає? — Ні, це він тільки шаля́ує.
Шпалера, -ри, ж. Кусокъ обой. Та кімната була обклеїна такими самими шпалерами, які були в її почивальні. Ум. шпалерна.
