Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розвінчувати

Розвінчувати, -чую, -єш, сов. в. розвінча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Развѣнчивать, развѣнчать. Сами його розвінчали, скинули з престола. ГІ. 101.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 35.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗВІНЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗВІНЧУВАТИ"
Знебутися, -будуся, -дешся, гл. Изнемочь, устать. Я з ним не нажилась, а тіки знебулась. Черк. у.
Ковзко нар. Скользко.
Коханочок, -чка, м. Ум. отъ коханок.
Моли́твати, -ваю, -єш, гл. Читать молитву и давать имя новорожденному. Дитину молитвати. Камен. у.
Обрубка, -ки, ж. Опушка тулупа. Мнж. 187.
Одноногий, -а, -е. Съ одной ногой. Желех.
Поперерізувати, -зую, -єш, гл. Перерѣзать (во множествѣ).
Утихомирити, -ся. Cм. утихомирювати, -ся.
Шмерка, -ки, ж. Раст. Pinns Рісеа L. ЗЮЗО. І. 131.
Щелепа, -пи, ж. Челюсть. Левиц. Пов. 339. Він йому розбив голову — ударив кінською щелепою. Міусск. окр. Як не перестанеш лаяться, до я тобі щелепи роздеру. Козел. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗВІНЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.