Воріх, -ха, м. = оріх.
Кобилиця, -ці, ж.
1) Кобыла. Він нанявся в єї... три кобилиці пасти.
2) Козлы, подпорки, подмостки.
3) Столбикъ на дорожкахъ и мостикахъ съ вертящимся крестомъ.
4) Отрубокъ дерева, на который натягивается кожа для очистки отъ мездры.
5) Часть вѣтряной мельницы: балка, въ которую упирается веретено шестерни верхнимъ концомъ. Есть еще и кобилиця нижня.
6) мн. Перила. Лохвиц. и Гадяч. у.
7) Насѣк.: родъ полевыхъ кузнечиковъ.
Невимовний, -а, -е. Невыразимый, несказанный, неизреченный.
Перебрати, -ся. Cм. перебірати, -ся.
Позаривати 2, -ва́ю, -єш, гл. Зарыть (во множествѣ). Як у нас корови погинули, так не дозволили й шкури поздирати, так і позаривали.
Прилепеткуватий, -а, -е. ? На вгороді лепеха прилепеткувата.
Роспуківка, -ки, ж. Распустившійся цвѣтокъ. Роспуковка, перва квітка.
Свячене, -ного, с. Освященное во время Пасхи.
Сюрчання, -ня, с.
1) Жужжаніе, трескъ (насѣкомыхъ). Докучне сюрчання травяних коників.
2) Жужжаніе (веретена).
Шурх меж., выражающее быстрый проваль куда-либо или быстрое вскакиваніе во что-либо, преимущественно въ отверстіе. Святий дух у дірку шурх. Само сіре, хвіст як шило, та попередо мною в траву шурх! Ото ж була миш.
