Головуватий, -а, -е. О растеніяхъ: имѣющій головню 1. Головувате просо.
Єрусали́м, -ма и -му, м. Іерусалимъ. Як іти, каже, у Ерусалим, то буде тобі море велике.
Затіня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. затіни́ти, -ню́, -ниш, гл. Затѣнять, затѣнить, покрывать, покрыть тѣнью, затемнять, затемнить. Твою головоньку весною калина не затінить. Що то, Боже, хмара! сонце затінить.
Злива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. злити, зіллю́, зіллєш, гл. 1) Сливать, слить изъ разныхъ мѣстъ въ одно. Йому мила з усіх мисок вечерю зливає. 2) Лить, полить на что. Зливати на руки. Зливши миро се, на погребення зробила. 3) Поливать, полить, обливать, облить; заливать, залить. Треба злити долівку, щоб пилу не було. Зіллю ввесь сад слізьми. Так гляне, неначе холодною водою зіллє. Ріка зливає поберіжжє.
Коко II, -ка, с. дѣтск. Яйцо.
Лопа́ття, -тя, с. = латаття. Шльоп під лопаття, та й до чорта раків!
Набарложи́тися, -жу́ся, -жи́шся, гл. Належаться въ грязи (о свиньѣ).
Рип! II, меж. Скрипъ! Коли ж тут у сінях двері — рип! Чую — рип! Рип у хату.
Синеголов, -ва, м. Раст. Eryngium planum L.
Тинок, -нка, тино́чок, -чка, м. Ум. отъ тин.
