Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розвід

Розвід, -воду, м. 1) Разводъ, расплодъ. Курей і гусей на розвід дала. Св. Л. 278. Ой одчиняй, наш паночку, новий двір, бо несем тобі віночка на розвід. Чуб. III. 246. 2) Разрывъ, ссора. Я ж тобі сказала при твоєму роду, щоб не було послі між нами розводу. Мет. 46. 3) Порядокъ, толкъ. І сьому дала розвід, і тому дала розвід, а все розумно, все обачно. Федьк. Пов. 31.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 35.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗВІД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗВІД"
Зацирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Заштопать.
Клектати, -кчу́, -ти́ш, гл. = клекотати. Кричить-клектить, орлят на бенкет звучи. К. МБ. II. 134.
Люшня́, -ні́, ж. = лушня. А оглянься, — люшню згубиш. Полт. Ум. люшенька.
Мензирь, -ря, м. Родъ овечьяго сыра.
Наддніпря́нець, -нця, м. Житель приднѣпровья. Желех.
Пообколупуватися, -пуємося, -єтеся, гл. Облупиться (во множествѣ).
Почикати, -каю, -єш, гл. Дѣтск. порѣзать.
Роздимати, -ма́ю, -єш, сов. в. роздути, розідму, -меш, гл. Раздувать, раздуть. Було те Запорожжя як у горні искра: який хоч, такий і розідми з неї огонь. К. ЧР. 88. Роздимають його (вогонь) великими шкуратяними міхами. Дещо. Пику аж роздуло. Кв. II. 334.
Топтатися, -пчуся, -чешся, гл. 1) Толочься на одномъ мѣстѣ. Шейк. 2) Рваться, изнашиваться (объ обуви).
Чапко нар. 1) Усердно. 2) Скоро, поспѣшно. Кладе чапко гроші в кисетину. О. 1861. XI. Кух. 23. Ум. чапке́нько. Побіжу лиш, чапкенько попереду. О. 1861. X. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗВІД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.