Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розвід

Розвід, -воду, м. 1) Разводъ, расплодъ. Курей і гусей на розвід дала. Св. Л. 278. Ой одчиняй, наш паночку, новий двір, бо несем тобі віночка на розвід. Чуб. III. 246. 2) Разрывъ, ссора. Я ж тобі сказала при твоєму роду, щоб не було послі між нами розводу. Мет. 46. 3) Порядокъ, толкъ. І сьому дала розвід, і тому дала розвід, а все розумно, все обачно. Федьк. Пов. 31.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 35.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗВІД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗВІД"
Горі́ще нар. Выше. Їк узіли Мирін Штолу та з собов горіщ. ЕЗ. V. 34.
Їднак нар. = однак. Я їднак приїхав. Чуб. V. 137.
Левиний, -а, -е. = лево́вий. О Боже! потрощи їм зуби, кріваві щелепи левині! К. Псал. 132.
Лиса́н, -на, м. = лисак 2 (о лошади). Желех.
Оп'яніти, -ні́ю, -єш, гл. Опьянѣть. Драг. 288.
Оченя, -няти, с. Глазокъ. Вміла мати брови дати, карі оченята, та не вміла на сім світі щастя-долі дати. Шевч. Ум. оченя́тко.
Пригірщ, горщі, ж. Пригоршни. ЗОЮР. І. 255.
Розварювати, -рюю, -єш, сов. в. розвари́ти, -рю́, -риш, гл. Разваривать, разварить.
Росплішуватися, -шуюся, -єшся, гл. О деревянныхъ снарядахъ, мебели: распасться вслѣдствіе выпаденія клиньевъ. Росплішувалося моє ліжко, — треба заплішувати. Черниг. у.
Трібний, -а, -е. Нужный, необходимый. Ще мені самому ця книжка трібна.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗВІД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.