Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розводитися

Розводитися, -джуся, -дишся, сов. в. розвестися, -дуся, -дешся, гл. 1) Разводиться, развестись, разойтись. Нам (чоловікові й жінці) і сходитись не треба було, а розвестись і Бог велів. Левиц. І. 521. Розведеться з жінкою. Єв. Мр. X. 11. 2) Разниматься, разняться. 3) Разводиться, развестись, расплаживаться, расплодиться, размножиться. Ном. № 14217. Малих (дві риби) укинули у воду, щоб розводились. Чуб. І. 144. 4) Распространяться, распространиться (о словесномъ или письменномъ изложеніи). Письмо було коротеньке. Батько знать не мав часу розводитись. Левиц. Пов. 287.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 36.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗВОДИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗВОДИТИСЯ"
Відшукати, -ся. Cм. відшукувати, -ся.
Ди́нище, -ща, с. Мѣсто, засѣянное дынями.
Захоруваты, -рую, -ешъ, гл. Заболить. Камен. у. Міусск. окр. Пославъ Богъ йимъ лыхо: захорувавъ Господарь та хутко и вмеръ. МВ.
Масля́р, -ра, м. Продавець масла.
Нагружа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. нагрузи́ти, -жу́, -зи́ш, гл. Намащивать, намостить щебнемъ.
Покицяння, -ня, с. Въ игрѣ въ жмурки: прикосновеніе къ играющему. Cм. покипяти. О. 1861. XI. Св. 38.
Самосійка, -ки, ж. Сѣялка.
Срач, -ча, м. Ретирадъ, нужникъ, отхожее мѣсто. Макс. (1849) 69.
Стягти, -ся. Cм. стягати, -ся.
Углибати, -ба́ю, -єш, гл. Погружаться въ глубину. Легш їй було у безодню углибати неуважно, ніж на кручі висіти. МВ. (О. 1862. І. 98).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗВОДИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.