Вилазити 2, -жу, -зиш, сов. в. вилізти, -зу, -зеш, гл.
1) Вылазить, вылѣзать, вылѣзть. Вилазить гадюка. Кривда людськая боком вилазить. Кричить, аж з шкури вилазить. Не так скоро лихо вилке, як улізе.
2) Взлѣзать, взлѣзть. Кричи, хоч на гору вилізь. Виліз дружба на липу.
3) не вилазити з чого. Быть постоянно въ чемъ. З роботи ніколи не вилазить. Другі в плахтах та запаскам..., а Мотря з вибійчаної юпки та спідниці не вилазила.
Випис, -су, м.
1) Выпись, выписка, извлеченіе изъ рукописи.
2) Написаніе.
3) Исключеніе изъ списка.
Дахови́й, -а́, -е́. Кровельный. Сонечко вже по даховому моху красним світом грає.
Доробко́вий, -а, -е. Заработанный. Батько нічого нам не лишив, ніякої дідівщизни, зосталося од матері доробкове, заробляне.
Дружко́, -ка́, м. Приглашенный родителями жениха женатый мужчина; онъ распоряжается свадьбой. На тарілку положать рушник і дадуть дружкові, піддружому і старостам. Аж ось крикнув дружко: «старости, пани підстарости! благословіте молодих вивести з хати на двір погуляти. Ум. дру́женько, дру́жонько. Одчиняйте сватам хату, друженькам пивницю.
Заса́пуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. засапатися, -паюся, -єшся, гл. Запихиваться, запыхаться. Втомивсь, засапавсь, спотикався. — Чого ж ти так засапалась? — Я мовчу: не здишусь.
Знакомитель, -ля, м. Знакомый. У мене є в Охтирці знакомителі.
Милови́д, -да, м. Красавецъ?
Спачитися, -чу́ся, -чишся, гл. Искривиться, покоситься. Спачились двері.
Уцілити, -лю, -лиш, гл. Попасть въ цѣль. А другая (куля) устрелила, у серденько уцілила. Де я мірю, там я вцілю. Так мені сим і вцілила в серце.
