Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розводити

Розводити, -джу, -диш, сов. в. розвести́, -ду́, -де́ш, гл. 1) Разводить, развести, разлучать, разлучить. Хто нас розведе, то з ума зведе. Чуб. V. 260. 2) Разводить, развести (мужа съ женой). Як Бог дастъ, що моя дочка одужає, я буду судити вас судом, буду просити розвести вас. Левиц. І. 521. 3) Разнимать, разнять, разъединить, раздвигать, раздвинуть. Схопив її за руку, — рук не розведе. Кв. І. 201. Очей, що заплили йому горілкою, не розведе. Кв. І. 239. Густі вишні.... били його тонкими гіллячками по лиці. Він мусив розводити руками гілля й затуляти лице й очі. Левиц. Пов. 191. 4) Въ пилѣ зубья: разводить, развести, чтобы одинъ былъ въ одну сторону, а другой въ другую. В тілі зуби розведені. МУЕ. III. 27. 5) Разводить, развести, разжижать, распускать, распустить, разбавлять, разбавить. Кв. I. 109. Скількісь пляшок запевне водою розведеної горілки. Г. Барв. 31. 6) Разгонять, разогнать, разсѣять. Бажає батенька, щоб розвів її тугу. Кв. І. 17. 7) Разводить, развести, расплаживать, расплодить. В чужій кошарі овець не розведеш. Ном. № 9659. Любив він і садки розводити. Стор. II. 117. 8) Разводить, развести, разложить (огонь). Огонь чималий розвели. Шевч. 339. І розвели пожар чималий. Котл. Ен. 9) Пространно излагать, изложить, распространяться. Cм. розводитися 4. Хто слухає се просте слово з розумом, тому не треба широко розводити, яка б то велика користь була народові од сього нового засіву. К. (О. 1862. III. 23).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 36.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗВОДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗВОДИТИ"
Висолопити Cм. висолоплювати.
Волос, -са, м. 1) Волосъ. Без Божої волі і волос з голови не спаде. Ном. № 27. Всі вісім будуть однакові: волос у волос, голос у голос. Рудч. Ск. II. 90. волос часто значитъ волоса, всѣ волоса на головѣ: У волиночки коса з золотого волоса щирий бір освітила. АД. І. 83. Не покинь же мене, Боже, як мій волос побіліє. К. Псал. 161. волосом світити. Быть дѣвицей. Ном. № 8884. волосом засвітила. Говорится о замужней женщинѣ, когда у нея спадетъ очіпок. Ном. № 3994. 2) Опухоль съ нарывомъ на пальцѣ. Кому чи трясцю одігнати, од заушниць, чи пошептати, або і волос ізігнать. Котл. Ен. ІІІ. 13. волос виливати. Лѣчить извѣстнымъ образомъ волос. О. 1862. X. 36. 3) Гусеница Euprepia. Ум. волосок, волосочок.
Знову нар. = знов. Ном. № 12010. Знову закипіло сине море; вздовж байдака знову похожає пан отаман. Шевч. 50.
Переказувати, -зую, -єш, сов. в. переказати, -жу, -жеш, гл. 1) Пересказывать, пересказать, разсказать. Усього й переказати не можна. Кв. 2) Передавать, передать на словахъ. Перекажу я свому роду хоч чорненькою вороною. Чуб. V. 684. Перекажіть дівоньці: нехай мене не любить. Чуб. V. 415. Він їй переказує поклони. Переказувала мати, щоб ти прийшла до неї. 3) Говорить, сказать все одно за другимъ, называть, назвать одно за другимъ. Та вже нема й казок, усі переказав, — лягаймо спати. Подаруй, каже чорт, мені те, що в тебе дома єсть. Вже царь переказав все, що було в його найкращого, а чорт все каже: ні! Рудч. Ск. I. 116.
Поростягати, го́ю, -єш, гл. Растащить (во множествѣ).
Поцмокнути, -ну, -неш, гл. Чмокнуть. Віддали дочки, а свої парубки лиш поцмокнули. Гн. II. 27.
Притяжа, -жі, ж. Жердь, привязывающаяся сзади стельваги для пристяжныхъ лошадей. Могил. у.
Слухатися, -хаюся, -єшся, гл. Слушаться, быть послушнымъ. Не будеш слухаться, то нічого не поможеться. Рудч. Ск. II. 118.
Улесливість, -вости, ж. Льстивость. Улесливо, нар. Льстиво. Улестити. Cм. улещати.
Хіхи, -хів, мн. Смѣхъ. Одно хіхи справляють! Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗВОДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.