Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розводити

Розводити, -джу, -диш, сов. в. розвести́, -ду́, -де́ш, гл. 1) Разводить, развести, разлучать, разлучить. Хто нас розведе, то з ума зведе. Чуб. V. 260. 2) Разводить, развести (мужа съ женой). Як Бог дастъ, що моя дочка одужає, я буду судити вас судом, буду просити розвести вас. Левиц. І. 521. 3) Разнимать, разнять, разъединить, раздвигать, раздвинуть. Схопив її за руку, — рук не розведе. Кв. І. 201. Очей, що заплили йому горілкою, не розведе. Кв. І. 239. Густі вишні.... били його тонкими гіллячками по лиці. Він мусив розводити руками гілля й затуляти лице й очі. Левиц. Пов. 191. 4) Въ пилѣ зубья: разводить, развести, чтобы одинъ былъ въ одну сторону, а другой въ другую. В тілі зуби розведені. МУЕ. III. 27. 5) Разводить, развести, разжижать, распускать, распустить, разбавлять, разбавить. Кв. I. 109. Скількісь пляшок запевне водою розведеної горілки. Г. Барв. 31. 6) Разгонять, разогнать, разсѣять. Бажає батенька, щоб розвів її тугу. Кв. І. 17. 7) Разводить, развести, расплаживать, расплодить. В чужій кошарі овець не розведеш. Ном. № 9659. Любив він і садки розводити. Стор. II. 117. 8) Разводить, развести, разложить (огонь). Огонь чималий розвели. Шевч. 339. І розвели пожар чималий. Котл. Ен. 9) Пространно излагать, изложить, распространяться. Cм. розводитися 4. Хто слухає се просте слово з розумом, тому не треба широко розводити, яка б то велика користь була народові од сього нового засіву. К. (О. 1862. III. 23).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 36.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗВОДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗВОДИТИ"
Гульк меж. Глядь, вдругъ, внезапно, шасть. Грин. II. 226. Гульк назад — аж стоїть поруч чортяка. Рудч. Ск. І. 63. Аж гульк! зіма впала. Шевч. 81. Аж гульк — і в город причвалав. Котл. Ен. І. 15. А та собака між жидівське військо — гульк. Грин. II. 223.
Дошку́ркий, -а, -е. = дошкульний. Я ж думала, що нагаєчка не дошкурка, — як ударить, то разсядеться тіло й шкурка. Чуб. V. 598.
Залю́ляти, -ляю, -єш, гл. Убаюкать. Заколишу, залюляю, сама піду погуляю. Мил. 37.
Піддобрюватися, -рююся, -єшся и піддобрятися, -ря́юся, -єшся, сов. в. піддобритися, -рюся, -ришся, гл. Заискивать, заискать расположенія. Рудч. Ск. II. 91. Воно пак добре ближче жити, частіше до батька ходити, піддобрюватись, підлещуватись. Левиц. Пов. 82. Все дума: як би то піддобриться під пана. Г.-Арт. (О. 1861. III. 81).
Поганство, -ва, с. 1) Язычество. Гн. І. 157. Передмуррє древнє християнства, що стоїть з мечем на чаті супроти поганства. К. Дз. 123. 2) соб. Язычники. Боронити... христіянів од поганства. Гн. І. 64.
Поперероблювати, -люю, -єш, гл. Передѣлать (во множествѣ). К. ХП. 38. Поперероблювали їх (церкви) на костьоли. Стор. МПр. 65.
Разком нар. 1) За одинъ разъ. Я вимету разком та вивезу возком. Чуб. V. 1112. 2) Вмѣстѣ. Вставайте, та разом холодком і побіжимо до господи. Левиц. Пов. 219.
Тупіяка, -ки, ж. = тупиця.
Ухоркати, -каю, -єш, гл. Умаять, утомить, заморить. Ну і вхоркав же коня! Мирг. у. Слов. Д. Эварн.  
Шусть меж. 1) Шасть, шмыгъ. Шусть у шинк. Левиц. І. Мені з уст, а тобі за пазуху шусть. Ном. № 7521. 2) Выражаетъ быстрое всовываніе во что. ЕЗ. V. 121. Палицею шусть в діру. Гн. II. 25. 3) шусть на люльки. Будемъ мѣняться трубками. Ананьев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗВОДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.