Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розводити

Розводити, -джу, -диш, сов. в. розвести́, -ду́, -де́ш, гл. 1) Разводить, развести, разлучать, разлучить. Хто нас розведе, то з ума зведе. Чуб. V. 260. 2) Разводить, развести (мужа съ женой). Як Бог дастъ, що моя дочка одужає, я буду судити вас судом, буду просити розвести вас. Левиц. І. 521. 3) Разнимать, разнять, разъединить, раздвигать, раздвинуть. Схопив її за руку, — рук не розведе. Кв. І. 201. Очей, що заплили йому горілкою, не розведе. Кв. І. 239. Густі вишні.... били його тонкими гіллячками по лиці. Він мусив розводити руками гілля й затуляти лице й очі. Левиц. Пов. 191. 4) Въ пилѣ зубья: разводить, развести, чтобы одинъ былъ въ одну сторону, а другой въ другую. В тілі зуби розведені. МУЕ. III. 27. 5) Разводить, развести, разжижать, распускать, распустить, разбавлять, разбавить. Кв. I. 109. Скількісь пляшок запевне водою розведеної горілки. Г. Барв. 31. 6) Разгонять, разогнать, разсѣять. Бажає батенька, щоб розвів її тугу. Кв. І. 17. 7) Разводить, развести, расплаживать, расплодить. В чужій кошарі овець не розведеш. Ном. № 9659. Любив він і садки розводити. Стор. II. 117. 8) Разводить, развести, разложить (огонь). Огонь чималий розвели. Шевч. 339. І розвели пожар чималий. Котл. Ен. 9) Пространно излагать, изложить, распространяться. Cм. розводитися 4. Хто слухає се просте слово з розумом, тому не треба широко розводити, яка б то велика користь була народові од сього нового засіву. К. (О. 1862. III. 23).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 36.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗВОДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗВОДИТИ"
Вигодитися, -диться, гл. безл. = ви́годинитися. Як би Бог дав, щоб вигодилось, то можна б і сіно скласти в копиці. Черк. у.
Молочі́й, -чію, м. Раст. а) Cм. молочай, б) Leontodon taraxacum. Вх. Пч. 11. Cм. молоч.
Перещебетати, -чу́, -чеш, гл. Перестать щебетать. Перещебетала таки цокотуха. Шевч.
Поділити, -ся. Cм. поділяти, -ся.
Попрацюватися, -цююся, -єшся, гл. Сильно потрудиться. Отому чоловікові, що хата згоріла, так горе: доведеться попрацюватися, бо все з себе самого, ніхто не поможе. Харьк.
Посівний, -а́, -е́ Посѣвный. посівне. Всякое зерно, которое сѣется. Там усе посівне роде добре. Волч. у.
Ревне нар. 1) Горестно, горько, жалостно. Грин. III. 257. Ой ви, діти дрібненькії, заплачте ж ви ревне, ще й орендарь подобріє, то вам маму верне. Чуб. V. 189. Я так ревне плачу, що аж серце з мене вискакує. Федьк. 2) Искренно, сердечно, нѣжно. Хто любить ревне, жаліє певне. Ном. № 8781. Ум. ревненько. Чуб. V. 763. Ревненько заплачу. Волын. у.
Свашка, -ки, ж. Въ свадебномъ обрядѣ: замужняя сестра жениха, а если ея нѣтъ, то другая самая близкая замужняя родственница, исполняющая на свадьбѣ извѣстныя обязанности и, между прочимъ, отводящая, вмѣстѣ съ дружко́м, новобрачныхъ въ коморю, раздѣвающая новобрачную и пр. Обыкновенно приглашаются и еще свашки — все замужнія родственницы жениха. КС. 1883. II. 380. ХС. VII. 425. МУЕ. ІІІ. 93, 94, 141. Кожній свашці по ковбасці. Ном. № 3528. Ум. свашенька, свашечка, сванька, сваненька, сванечка, сванютка. Ви, буяре, сідайте на коні, а сванечки на саночки. Мил. 152.
Тира, -ри, ж. То-же, что и котець 1, но большихъ размѣровъ. Браун. 16.
Тіснитися, -нюся, -нишся, гл. Тѣсниться. Тісняться, неначе хліб у печі. Ном. № 7682.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗВОДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.