Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розволожити

Розволожити, -жу́, -жиш, гл. Расшевелить. Я мав не йти на те весілля; коли приходе зять: ходімо, тату, та й ходімо, та се, та оте, — розволожив таки, мусів старістю тьопаться, та ще й далеко. Канев. у. Розволожити душу. Подольск. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 36.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗВОЛОЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗВОЛОЖИТИ"
Завища́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Завизжать. Як запищить, як завищить! та й побігла в ліс. Рудч. Ск. II. 20.
Загодо́вувати, -вую, -єш, сов. в. загодува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Начинать въ первый разъ что-либо ѣсть. Як що уперве (того року) починають їсти (курча, яблуко, огірок), то перегинають за голову руку і загодовують отак: «нова новина, щоб не болів ні живіт, ні голова» (і тоді їдять). Грин. І. 253. 2) Начинать откармливать.
Закарва́ш, -шу, м. Обшлагъ, отворотъ рукава.
Знудіти, -дію, -єш, гл. Соскучиться, затосковать. Я аж знудів, ждучи вас. Н. Вол. у.
Казарма, -ми, ж. Казарма. Із казарми нечистої чистою, святою пташечкою вилетіла. Шевч. 619.
Персіянський, -а, -е. Персидскій. Мнж. 152.
Поскубти, -бу́, -бе́ш, гл. Подергать за волосы, за ухо.
Правушник, -ка, м. У оконщиковъ: инструментъ для скалыванія кромокъ. Вас. 149.  
Тарахнути, -ну, -неш, гл. 1) Стукнуть, бросить съ шумомъ на землю. 2) Ударить. Яким тарахнув кулаком по столу. Левиц. І. 281.
Циціаька, -ки, ж. Ум. отъ циця.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗВОЛОЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.