Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розвінчати

Розвінчати Cм. розвінчувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 35.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗВІНЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗВІНЧАТИ"
Братерський, -а, -е. Братскій. Братерськая наша воля. Шевч. 368. по братерськи. По братски. Жили чесно, по братерськи. Стор. МПр. 40.
Брідок, -дка, м. 1) Ум. отъ брід. 2) — курячий. Родъ вышиванья.
Бунчати, -чу, -чиш, гл. = брунчати. Вх. Уг. 229.
Голошіння, -ня, с. = голосіння. Желех.
Грання́, -ня́, с. 1) Игра на инструментѣ. Почули вони весільне грання. Драг. 111. Були танці під грання своїх музик. Левиц. Пов. 8. 2) Дѣтскія игры.  
Дрегну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = дремнути. А наймит справді мов божевільний дрегнув із поля додому. Не гледів і дороги. Г. Барв. 198.
Мандрі́вний, -а, -е. Странствующій; захожій.
Нарну́ти Cм. наринати.
Панікадило, -ла, с. = паникадило.
Приссати, -ссу, -ссеш, гл. Присосать. Став виходить із води, — так ні: так його и приссало, і ноги не витягне з болота. Чуб. II. 138.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗВІНЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.