Вапняр, -ра, м.
1) Приготовляющій известь.
2) Возящій известь. Cм. вапельник.
Госпо́дній, -ня, -нє Господній, Божій. То серце щебече Господнюю славу.
Дво́рище, -ща, с. Дворище, мѣсто, гдѣ былъ дворъ, усадьба. Із льохів, будинків, стаєнь, із хлопського трупа на дворищі в Рарожинських стала чорна купа. О, панське дворище! бодай нічого доброго в тебе не вступило.
Дім, до́му, м. Домъ. Згода дім будує, а незгода руйнує. Бо́жий дім. Чужі, брате, сестри з дому Божого йдуть. До-до́му. Домой. Ум. Дімо́к, до́мик, домо́к, до́мичок, домо́чок. Мав собі домочок і садок. Домичок в неї біленький.
Лівку́тник, -ка, м. = лівак.
Любува́ти, -бу́ю, -єш, гл. 1) — кого́. Любить; ласкать, осыпать любовными ласками. Чужі жонки любувати. Мій миленький іде тихою ходою з инчою милою, він її цілує, він її любує, а на мене, молоденьку, нагайку готує. На що люба любувала, з броду воду вибірала, кацарівно? 2) Выбирать по вкусу. Любує кобилу. 3) — на. Любоваться. Лубує на землю, що як писанка красується. Любував на вола.
Подубнути, -немо, -нете, гл. = подубіти.
Поперезуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Обуться наново, перемѣнить обувь (о многихъ).
Ріпачнисько, -ка, с. Поле подъ рапсомъ.
Ускромити Cм. ускромляти.
