Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розвірити

Розвірити, -рю, -риш, гл. Раздать въ долгъ. Розвірив шинкарь у позичку рублів сто. Костантиногр. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 35.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗВІРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗВІРИТИ"
Авру́кання, -ня, с. Воркованіе.
Горбо́к, -бка́, м. Ум. отъ горб.
Загри́зти, -ся. Cм. загриза́ти, -ся.
Натовчи, -чу, -че́ш, гл. = натовкти. Желех.
Обавлятися, -ля́юся, -єшся, гл. = баритися, гаятися. Вх. Зн. 42.
Оклинцювати, -цюю, -єш, гл. Кольниковъ, клиньевъ набить въ стѣну, передъ обмазкой. Мелася обмазувала хату, а я її оклинцював хоч помалу. Г. Барв. 414.
Осапувати, -пую, -єш, гл. = обсапувати. Тютюн треба осапувати. Черниг. г.
Поприборкувати, -кую, -єш, гл. То-же, что и прибо́ркати, но многихъ.
Увірчувати, -чую, -єш, гл. = увертати 1. Шейк.
Шайварок, -рку, м. = шарварок. Подольск. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗВІРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.