Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розмерзатися

Розмерзатися, -заюся, -єшся, сов. в. розмерзтися, -знуся, -нешся, гл. 1) Опаивать, оттаять. До первого грому земля не розмерзається. Ном. № 417. 2) Лопаться, лопнуть отъ мороза, замерзнувъ съ жидкостью. Пляшка з водою стояла в сінях та й розмерзлася. Богод. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМЕРЗАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМЕРЗАТИСЯ"
Букурійка, -ки, ж. см. букурія.
Гивкати, -каю, -єш, гл. О совѣ: кричать. Вх. Лем. 403.
Де-и́нше, нар. Гдѣ нибудь въ другомъ мѣстѣ. Тепер і у Харькові не найдеш сього, і де-инше не згадаєш. Сніп. 205.
Дово́зити, -во́жу, -зиш, сов. в. довезти́, -зу́, -зе́ш, гл. Довозить. Найнявся мужик довезти двох жидів у містечко на ярмарок. Рудч. Ск. ІІ. 193.
Задрі́пувати, -пую, -єш, сов. в. задрі́пати, -паю, -єш, гл. Забрызгивать, забрызгать грязью нижнюю часть платья. Де це ти так задріпала спідницю? Харьк.
За́янець, -нця, м. = заєць. Вх. Пч. II. 6.
Понадуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. = понадиматися. Сим. 146.
Стрібувати, -бую, -єш, гл. Попробовать, попытать. Хлопцеві дуже сі подобало, як коваль зелізо кує, та й каже: «Тату, а ну й я стрібую». Гн. II. 94. Що би його запитали, і що знає, стрібували. Гол.
Торч, -чі, ж. Родъ огорожи: палки изъ хвороста, укрѣпленныя вертикально. Обгородив торчу. Черк. у.
Трісі, трісюні, нар. Немножечко. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗМЕРЗАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.