Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розмахувати

Розмахувати, -хую, -єш, сов. в. розмаха́ти, -ха́ю, -єш, гл. 1) Размахивать, размахать, махая раскачать. Еней чим дуж спис розмахав. Котл. Кн. Розмахував руками. Левиц. І. Стануть палить степи: вийде чоловік у поле, викреше огню, положить його у соломяний віхоть, розмахи гарненько да й кине. Греб. 400. 2) Развѣвать, развѣять, распустить по вѣтру. Над моїми воротами чорненькая хмара.... А я тую чорну хмару пером розмахаю. Мет. 87. Попіл вітром розмахало. Шевч. 515. Вітер по полю слова розмахав. Шевч. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 50.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМАХУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМАХУВАТИ"
Вакелія, -лії, ж. Раст. Polyporus fomentarius, губка огнивная. Вх. Лем. 395. Губка, труть. Угор. Cм. векелия.
Вихолонути Cм. вихолоняти.
Зади́бати, -баю, -єш, гл. Начать ходить (о дѣтяхъ).
Кобер, -бра, м. Коверъ. Левч. 58. Ум. кобе́рець. Постелю я коберець. Н. п.  
Оманець, -нця, м. = манівець. Яром, яром за товаром, — оманцями за вівцями. Гол. III. 79.  
Полубка, -ки, ж. Деревянная крышка улья. Cм. палуба 2. Прийшов у пасіку, дивлюсь, — полубка лежить на землі, скинута з вуліка. Новомоск. у.
Поманіжитися, -жуся, -жишся, гл. Понѣжиться.
Поскупіти, -піємо, -пієте, гл. Сдѣлаться скупымъ (о многихъ).
Постривати, -ва́ю, -єш, гл. Подождать, погодить. З якої речі? Постривайте! Озвався сивий дід. Гліб. Постривай бо, не сунься поперед батька в пекло. Левиц. І. 102.
Почукати, -каю, -єш, гл. Позабавить дитя, подбрасывая его на рукѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗМАХУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.