Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розмахувати

Розмахувати, -хую, -єш, сов. в. розмаха́ти, -ха́ю, -єш, гл. 1) Размахивать, размахать, махая раскачать. Еней чим дуж спис розмахав. Котл. Кн. Розмахував руками. Левиц. І. Стануть палить степи: вийде чоловік у поле, викреше огню, положить його у соломяний віхоть, розмахи гарненько да й кине. Греб. 400. 2) Развѣвать, развѣять, распустить по вѣтру. Над моїми воротами чорненькая хмара.... А я тую чорну хмару пером розмахаю. Мет. 87. Попіл вітром розмахало. Шевч. 515. Вітер по полю слова розмахав. Шевч. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 50.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМАХУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМАХУВАТИ"
Бидлина, -ни, ж. Единич.: скотина, одна штука скота. Cм. товарина, товаряка.
Вадкий, -а, -е. 1) Вредный. 2) Тошный. Уман. IV. 120.
Гавкання, -ня, с. Лай.
Довготеле́сість, -сости, ж. Длиннотѣлость. Черном.
Жарли́вість, -вости, ж. Жгучесть?
Задрі́пати, -ся. Cм. задріпувати, -ся.
Недолужно нар. Безсильно, слабо, немощно.
Панщина, -ни, ж. 1) Барщина. Хоч ти панщини іще і не одбув, то завтра одбудеш. Рудч. Ск. І. 167. 2) Крѣпостное состояніе. Дав дві жмені панові срібла та й викупивсь од панщини. Рудч. Ск. І. 62. 3) Съ удар. на Посл. слогѣ, соб. Крѣпостные люди. Сим. 149. Ум. панщинонька. Утікала панщинонька із нашого краю. О. 1862. V. 71.
Подруцкати, -каю, -єш, гл. Раздробить, растереть. Вх. Лем. 452.
Шматати, -таю, -єш, гл. = шматувати. Зірве шкуру, почне її шматать, поки пошмата на кусочки. Драг. 289.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗМАХУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.