Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розмахувати

Розмахувати, -хую, -єш, сов. в. розмаха́ти, -ха́ю, -єш, гл. 1) Размахивать, размахать, махая раскачать. Еней чим дуж спис розмахав. Котл. Кн. Розмахував руками. Левиц. І. Стануть палить степи: вийде чоловік у поле, викреше огню, положить його у соломяний віхоть, розмахи гарненько да й кине. Греб. 400. 2) Развѣвать, развѣять, распустить по вѣтру. Над моїми воротами чорненькая хмара.... А я тую чорну хмару пером розмахаю. Мет. 87. Попіл вітром розмахало. Шевч. 515. Вітер по полю слова розмахав. Шевч. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 50.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМАХУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМАХУВАТИ"
Берізка, -ки, ж. 1) Ум. отъ береза. 2) Раст. а) Вьюнокъ, Convolvulus arvensis L. Вх. Пч. ІІ. 30. б) Cuscuta epilinum. Вх. Пч. ІІ. 31.
Гірок, -рка, -ке = гіркий. Не будь солодок — проглинуть, не будь гірок — прокленуть. Г. Барв. 512.
Пацьорки, -ків, мн. 1) Cм. пацьор. 2) Раст. Malva ratundifolia L. ЗЮЗО. І. 128. Cм. пацірки, пацюрки.
Погомоніти, -ню́, -ниш, гл. Поговорить, побесѣдовать. Чумаки собі й байдуже, а москалі щось погомоніли собі тихенько. Рудч. Ск. II. 171. Парубки погомоніли-погомоніли та й розійшлись. МВ. І. 40. Сядь, погомони. ЗОЮР. І. 48.
Поперегинати, -на́ю, -єш, гл. Перегнуть (во множествѣ).
Пороздобувати, -ва́ю, -єш, гл. Раздобыть (во множествѣ).
Правосуддя, -дя, с. Правосудіе.
Рукодайний, -а, -е. Добровольный. Рукодайний слуга. К. Дз. 74.
Свиня, -ні, ж. 1) Свинья. Вас. 198. свиня лико волочить. Угроза, означающая: будетъ битъ, бита. Оришко! свиня лико волочить. Харьк. 2)морська. Дельфинъ. 3) Родъ игры въ карты. КС. 1887. VI. 464. Ум. свинка, свиночка. Ув. свиня́ка. Завтра раненько свиняці хлів загородиш. Левиц. Пов. 183.
Чужаниця, -ці, об. Употребляется по большей части съ эпитетомъ чужа. Чужой человѣкъ, чужіе люди. Чужа чужаниця під такий час поможе, а то рідні. Лебед. у. Не добре чужому чужаниці на чужині помірати. АД. І. 191. Треба мені до свого роду чутку-звістку передати, бо тут чужа чужаниця. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗМАХУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.