Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розмир

Розмир, -ру, м. Разрывъ дружескихъ, мирныхъ отношеній, война. О. 1862. II. 65; V. Кух. 29. Адже ми розмир утвердили! Ми з турком поб'ємось одні. Котл. Ен. Турчин піднявся, стався розмир; почали викликати козацтво. О. 1862. II. 61. Вона того Кабицю ще в Самарі перед розмиром полюбила. О. 1861. XI. Кух. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМИР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМИР"
Говіронька, -ки, ж. Ум. отъ говірка.
Закамені́ти, закам'яні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Окаменѣть. А всім безбожникам уста закаменіють. К. Псал. 252. Закаменій ти, мій язику! Рудан. І. 28.
Збрести́, -ду́, -де́ш, гл. Сбрести, уйти. Скотина збреде з дому. Чуб. І. 48.
Кріпшати, -шаю, -єш, гл. Крѣпнуть, дѣлаться крѣпче. Мороз не кріпшав. МВ. І. 81.
Лепі́стка, -ки, ж. Лепестокъ. Ум. лепісточка.
Насіни́на, -ни, ж. Одно сѣмячко, одно зерно. Конст. у.
Нездібність, -ности, ж. Неспособность. Желех.
Перехапати, -па́ю, -єш, гл. Перехватать. (Гусенят) ворони та сороки аж четверо перехапали. Г. Барв. 314.
Попередень, -дня, м. Дощечка, соединяющая головки двухъ полозьевъ въ саняхъ. Сумск. у.
Фасочка, -ки, ж. Ум. отъ фаска.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗМИР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.