Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розмир

Розмир, -ру, м. Разрывъ дружескихъ, мирныхъ отношеній, война. О. 1862. II. 65; V. Кух. 29. Адже ми розмир утвердили! Ми з турком поб'ємось одні. Котл. Ен. Турчин піднявся, стався розмир; почали викликати козацтво. О. 1862. II. 61. Вона того Кабицю ще в Самарі перед розмиром полюбила. О. 1861. XI. Кух. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМИР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМИР"
Відбути, -ся. Cм. відбувати, -ся.
До́гляд, -ду, м. Присмотръ, надзоръ; попеченіе, уходъ. Чуб. І. 271. Левиц. Пов. 119.
Лакодан, -на, м. Въ загадкѣ: горшокъ печной. Був собі пан лакодан, ввесь світ годував. Ном. стр. 301. № 389.
Плідний, -а, -е. = плідливий. Плідна вівця.
Поніміти, міємо, -єте, гл. Онѣмѣть (о многихъ). Грин. II. 307. Ой як я маю до тебе ходити, коли нас будуть вороги судити. Ой нехай судять, як розуміють, прийде тая годинонька, вони поніміють. Мет. 44.
Посмітник, -ка, м.? Бранное слово. А бодай тобі ...посмітнику ти, сіпуго!... Грин. II. 165.
Розреготатися, -чу́ся, -чешся, гл. Расхохотаться. Коли б мертвий чув, як вона баляси точить, то й той би розреготався. Кв. І. 158.
Свинарник, -ка, м. Свинюшникъ.
Скупити 2, -плю́, -пиш, гл. 1) Cм. скупати. 2) Cм. скуповувати. 3) = скупувати. Тоді скупи, коли на дні, а не з вершечку. Ном. № 4671.
Чаронька, чарочка, -ки, ж. Ум. отъ чарка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗМИР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.