Вила, вил, с. мн. 1) Вилы (земледѣльческій инструментъ). Приткнув, як ужа вилами. А Кавель узяв та й заколов вильми Авеля. се ще вилами писано. Еще очень мало вѣроятности, чтобы это совершилось. говіти на вилах. Говѣть на шестой недѣлѣ поста. Коли говітимеш? — На вилах. (На шостому тиждні, бо вже виляла-виляла, та далі нікуди, бо на останньому і ніколи, і служба довга). 2) Развилье, разсохи — отдѣльно или какъ часть различныхъ снарядовъ, напр. сак имѣетъ вила, на которыхъ виситъ сѣть. 3) Уголъ, образуемый пересѣченіемъ двухъ рѣкъ, дорогъ и пр. Ум. ви́лка, вилочки. На Юрія сіна кинь, та й вилка закинь.
Вихор, -хру, м. Вихрь. Крутить, як вихор на дорозі. О, щоб їх вихром винесло.
Кір, -ко́ру, м. Корь. А піднялася на ноги — кір, гвіздочки та кигили, страшні заливні кашлі підкошували дитячі сили. Мир.
Обморока, -ки, ж. = морока.
Підписати, -ся. Cм. підписувати, -ся.
Примушування, -ня, с. Принужденіе.
Присмачувати, -чую, -єш, сов. в. присмачи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Сдабривать, сдобрить. Сядуть за обід, — не присмачений обід їх веселою річчу Грицьковою.
Приятний, -а, -е. 1) Благопріятный. Там на горі сонце гріє, там приятний вітер віє. Проповідувати рік Господень приятний.
2) Любезный, милый, привѣтливый. Прошу вас, мій таточку, низьким поклоном, приятним словом. Ум. приятненький, приятнесенький. Яка Маруся чепурнесенька і до людей приятнесенька.
Сліпицею нар. = сліпма. Лізе сліпицею.
Тур, -ра, м. 1) Туръ, Bos primigenius. На лощині пасеться стадо турів. Так замерзло, хоч тури гони. Грім такий, що хоч тури гони, так не почують. 2) Жукъ-олень, Lucanus Servus. 3) тура дати. Говорится о плотахъ, когда съ разбѣга ударятся о берегъ. 4) Тур-царь. Турецкій царь.
