Брикучий, -а, -е. = брикливий 1) Кобила.... брикуча. 2) Се біс, а не дівка! бач, яка брикуча.
Зашалюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Обить шалевками.
Лю́блений, -а, -е. Тотъ, кого полюбили. Бере собі Химочку любленую. Баба сужена, а кума люблена.
Масти́ти, мащу, -тиш, гл. 1) Мазать, намазывать, смазывать масломъ и вообще маслянистымъ веществомъ, умащать. Хто мостить, тому віз не скрипить. Мастити голову. Середа піст, не треба губи мастить. Моїм маслом та мене й мастить. Чоботи, закурені пилом, дістав... і почав їх мастити добрим дьогтем проти огню. 2) Мазать глиной. Щоб ніколи цього куточка не мастила, то тобі буде добре. 3) Пачкать, загрязнять. Продай, милий, рабі бички, купи мені черевички, щоб я боса не ходила, щоб ніженьки не мастила. 4) Тасовать (карты). 5) словами мастити. Услаждать, утѣшать, обольщать. Мої слова мастили людям душу. Як стали говорити, словами мастити, мусив же я з коня встати, горілки купити.
Обмочити Cм. обмочувати.
Оденьки Cм. оденки.
Покружати, -жа́ю, -єш, гл. = покружляти.
Понагартовувати, -вую, -єш, гл. = нагартувати.
Свят, -а, -е. *) Для этого слова и его производныхъ принято въ литературѣ правописаніе безъ апострофа, — такъ и выговариваетъ эти слона украинская интеллигенція; но народное произношеніе отличается отъ этого выговора. Народъ выговариваетъ и святий, и сьватий, и светий, и сятий. Вопросъ этотъ не изслѣдованъ въ достаточной мѣрѣ, собраны лишь нѣкоторые матеріалы къ нему (Cм., напр.: Житецкій, Очеркъ звук. ист. млр. нар Мы удерживаемъ здѣсь правописаніе безъ апострофа, не считая въ то-же время этотъ вопросъ окончательно рѣшеннымъ. 1) = святий. Як дух свят. 2) — день. Праздничный день. Покупляв їй да Яковко про свят-день сережки. 3) — вечір. Канунъ Рождества.
Укарання, -ня, с. Наказаніе. Ні я Бога прогнівила, жила-м справедливе, всякі його укарання зносила, терпіла.
