Дю́дя, -ді, ж. Дѣтск. холодъ, холодно. Ум. дю́дька, дю́дінька, дю́дічка.
Жми́крутський, -а, -е. Кулаческій.
Заклика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. закли́кати, -чу, -чеш, гл. 1) Приглашать, пригласить, зазывать, зазвать. На хліб, на сіль людей закликають. Я шавлію пересію, руту перстачу, — кого люблю та кохаю, — до себе закличу. Як у лісі була хата, то вона боялась сама ночувати і пішла в село, щоб закликати дівчат. 2) Произносить, произнести божбу, клятву, обѣтъ. Крім постів, уставлених церквою, закличе собі гуцул по перебутій хоробі або з иншої нагоди осібну божку (піст) в скоромний день.
Запро́данець, -нця, м. Человѣкъ, продающійся кому, предающійся изъ-за корыстныхъ выгодъ.
Злосливість, -вости, ж. Злость, злоба, злобность.
Незлічений, -а, -е. Безчисленный, несмѣтный. Кихва незлічені гроші має.
Оливець, -вця́, м. Карандашъ. Нарисував я оливцем стяту козацьку чубату голову.
Посмітити, -чу́, -тиш, гл. Насорить.
Сукервиця, -ці, ж. = сукровиця.
Теленькнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ теленькати.
