Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розмахнути

Розмахнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ розмахувати. Размахнуть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 50.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМАХНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМАХНУТИ"
Му́чити, -чу, -чиш, гл. Мучить. На тім крижі Христа мучено. Чуб. III. 354.
Наверті́ти Cм. навірчувати.
Обтрушувати, -шую, -єш, сов. в. обтруси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Отряхивать, отряхнуть, отрясти, стряхнуть. А я хлопців не просила, сама терен обтрусила. Чуб. V. 545. Обтрусіть і порох із під ніг ваших. Єв. Мр. VI. 11. 2) Обсыпать, обсыпать. Обтрусив табакою сорочку.
Подубнути, -немо, -нете, гл. = подубіти. КС. 1882. IX. 568.
Пороспукатися, -каємося, -єтеся, гл. Лопнуть (о многихъ). Драг. 267.
Рикало, -ла, м. 1) Обладающій громкимъ голосомъ. Наш дяк — добрий рикало: як що виголосить у церкві, так хто його зна де чутно. 2) Картавящій человѣкъ.
Розіпхати Cм. роспихати.
Строщити, -щу́, -щи́ш, гл. 1) Растрощить. Строщити на дрізочки. Ном. № 3866. Ой я тую червону калину строщу і зламаю. Чуб. V. 284. 2) Сожрать, съѣсть съ жадностью. Всі строщили сухарі. Котл. Ен. IV. 19.
Тіснак, -ка, м. Бѣднякъ. Він тіснак. Гн. II. 108.
Шкідник, -ка, м. Причиняющій вредъ, вредящій. Желех. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗМАХНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.