Дозбіра́ти, -ра́ю, -єш, гл. Окончить собирать. Підожди, ось дозбіраю остатні яблука, то й підемо.
Жирови́тий, -а, -е. Прожорливый. Жировитий чоловік. Корній жировитий — сам цілий хліб ззість.
Затужи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Затужить, загоревать, затосковать. Затужила дівчина за мною. 2) Заплакать горестно съ причитаньями. Як же заридає Катря, як затужить! Въ болѣе тѣсномъ значеніи: заплакать надъ мертвымъ, произнося обычныя въ этомъ случаѣ причитанія. Умер козак та й лежить, та й нікому затужить.
Кусака, -ки, об.
1) Кусливый человѣкъ.
2) ж. Водка, настоянная на перцѣ съ прибавкой и иныхъ кореньевъ.
Лейстро́ви́й, -а́, -е́ Реестровый. Тоді сироту Степана, козака лейстрового, отамана молодого, турки-яничари ловили. Тільки обізвався писарь військовий, козак лейстровий. .
М'я́вкати, -каю, -єш, м'явча́ти и м'явуча́ти, -вчу́, -чи́ш, одн. в. м'я́вкнути, -кну, -неш, гл. = нявкати, нявчати, нявкнути. Будеш м'явкав як той кіт. Куниці кричать, м'явучать.
Наворожи́ти, -жу́, -жиш, гл. Наколдовать, нагадать.
Перетенетити, -не́чу, -тиш, гл. Всього тобі не перетенетити так, — шкода й заходу.
Прожиток, -тку, м. Житье; средства для жизни. Жінка, витративши на лікарів ввесь прожиток, не могла вигоїтись. Не то мені, не то дітям, а онукам і правнукам стане на прожиток. Ум. прожиточен. Аби то вас Пречиста Діва уздаровила віком і здоров'єчком добрим, прожиточком щасливим.
Тусок, -ску, м. = туска.
