Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розмикатися

Розмикатися, -каюся, -єшся, сов. в. розімкну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Размыкаться, разомкнуться, раскрыться. Уста твої не розмикаються. МВ. 1.87.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМИКАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМИКАТИСЯ"
Глитання, -ня, с. Глотаніе.
Кле пред. Возлѣ. Жив колись кле Чепелихи відьми.
Коцюрба, -би, ж. Черемуха, Prunus padus. Вх. Лем. 427.
Мали́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Умалять, уменьшать.
Мизги́рь, -ря́, м. Тарантулъ. Левч.
Обскубатися, -баюся, -єшся, сов. в. обскубтися, -буся, -бе́шся, гл. О птицахъ: клювомъ расправлять, расправить перья, клювомъ чиститься.
Повідати, -да́ю, -єш, сов. в. повісти, -вім, -віси, гл. Говорить, разсказывать, разсказать. Ой карабин на стілочку, карабин на клинку, повідає губернатор: шкода тебе, синку. Чуб. V. 1004. Як же, каже, Алкане башо, твій сон одгадати, що ти не можеш нам повідати. Макс. Черчук просить, щоби сісти, бо він має щось повісти. Гол. III. 351. Повідж мені правдочку. Гол. Ой летіли дикі гуси... правди мені не повіли. Гол. Повідати сама до себе. Драг. 308.
Поперекраювати, -юю, -єш, гл. Перерѣзать пополамъ (во множествѣ).
Сватуньо, -ня, м. ласк. отъ сват.
Спопеліти, -лію, -єш, гл. Обратиться въ пепелъ, истлѣть. Бодай стадо виздихало, бодай кужель спопеліла, бодай дитя скаменіло. Гол. І. 43.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗМИКАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.