Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розмаяти

Розмаяти Cм. розмаювати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМАЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМАЯТИ"
Вівчарь, -ря, м. Пастухъ овецъ. Сопілка вівчареві втіха. Ном. № 10467. Роспустив вівчарь вівці та по крутій гірці. Мет. 108. Ум. вівчарик.
Жовняр, -ра, м. и пр. = жовнір и пр.  
Карно нар. Наказуемо.
Мо́же нар. 1) Можетъ быть, можетъ. Синові може й жалко стило. Драг. Треба слухать: може й справді не так сонце сходить, як письменні начитали. Шевч. 123. 2) Неужели. Я продав воли за 120 карбованців. — Може? — А Бігме! Камен. у.
Одноріг, -рога, м. 1) Единорогъ. В святого Юра з буйного тура (труба), в Господа Бога з однорога. Гол. IV. 544. 2) Насѣк. Носорогъ. 3) Вилы съ однимъ рожкомъ.
Підпилювати, -люю, -єш, сов. в. підпиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Подпиливать, подпилить.
Повизнаходити, -джу, -диш, гл. Найти, выискать (многое). Де що було дідівське... повизнаходила. Г. Барв. 484.
Прядун, -на, м. Прядильщикъ. Лохв. у.
Стугон, -ну, м. Глухой гулъ, глухой стукъ. Чую, десь коло хати стугон, наче що довбало глину. Новомоск. у.
Щебетливий, -а, -е. 1) О птицѣ: постоянно щебечушій, пѣвучій. Пташечко моя щебетлива. 2) Говорливый. Весела собі, щебетлива. МВ. ІІ. 36.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗМАЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.