Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розмочувати

Розмочувати, -чую, -єш, сов. в. розмочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Іазмачивать, размочить. Скорину розмочити, душу промочити. Чуб. V. 1123.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 53.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМОЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМОЧУВАТИ"
Возовиця, -ці, ж. Свозка хлѣба съ поля и время этой свозки. Після жнив Іванові — возовиця. Мир. ХРВ. 125. Як настала возовиця, бідний брат запри воли і поїхав на своє поле по снопи. Чуб.
Лиско́, -ка, м. Кличка собаки съ бѣлымъ пятномъ на лбу.
Опришкуватий, -а, -е. Злой, сварливый. Рк. Левиц.
Пазолки Cм. пазілки.
Підземний, -а, -е. Подземный. Освічуєш підземні глибокости. К. Іов. 59. Загоготів якийсь підземний глас. Греб. 373.
Полискування, -ня, с. Сверканіе.
Попрятниця, -ці, ж. Хорошая хозяйка, прибиральщица. До хати попрятницю, до поля робітницю, до комори ключницю. Гол. IV. 332. А сестриця-попрятниця. Мнж. 57.
Постолянка, -ки, ж. Раст. Aster. Вх. Пч. II. 29.
Селезнистий, -а, -е. Имѣющій цвѣтной отливъ, хроматическій. Селезнисте вугелля земляне. Міусск. окр.
Скоробреха, -хи, об. Враль, лгунъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗМОЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.