Бухкотіти, -кочу, -тиш, гл. О громѣ: гремѣть.
Витупити, -ся. Cм. витуплювати, -ся.
Дуда́рь, -ря́, м. 1) Мастеръ, дѣлающій дудки. 2) Играющій на свирѣли. 3) Родъ хороводной игры. Ум. дуда́рик, дуда́рчик, дуда́ренько. Заграй мені, дударику, на дуду, тепер же я своє горе забуду. Доньку видала за дударчика. Ой сину, мій дудареньку, ти ж було селом ідеш, ти було в дуду граєш.
Маноці́вник, -ка, м. Волшебникъ, колдунъ. Запорожці маноцівники були, такії лицарі були — страшне діло! Оце розстелють бурку по воді, та сядуть по вуглах чотирі чоловіка, та й пливуть. Ум. маноцівничок.
Пересилати, -ла́ю, -єш, сов. в. переслати, -шлю, -шле́ш, гл. Пересылать, переслать. Як не буду ік Покрові, так буду писати та пересилати чорними орлами.
Поторжка, -ки, ж. Торгъ, торговля. Сьогодня на базарі нема поторжки.
Прохарчуватися, -чуюся, -єшся, гл. Прокормиться. Заробимо, то прохарчуємось.
Путь I, -ті, ж. Путь. Благослови, тату, в божу путь пойти. Вона в велику путь задумала, — т.-е. умираетъ. Щоб твоя путь погибла! (брань).
Скринник, -ка, м. Сундучникъ, дѣлающій сундуки.
Чітуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Играть въ четъ или нечетъ. Орішками чітуватися.
