Гарбарство, -ва, с. Скорнячество.
Гріх, -ха́, м. 1) Грѣхъ. Як не прийме Біг гріхи за жарт, то буде шелесту багато. Незнай гріха не чинить. Б'ють не ляхи, а наші гріхи. Де гріх, там і покута. 2) Вина. Батько Настусин радіє, що без його гріха сталось таке Грицькові: без вісти зник, вовкулакує. Ум. Грішо́к, гріше́чок. На душечку спасения, грішечків отпущение.
Заваджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. = і заважати.
Нежир, -ру, м. = нежерь.
Опука, -ки, ж. 1) Мячъ. кинутись, упасти опукою. Стремительно броситься, упасть. Онилка кинулась до мене опукою. Опукою з гори — аж вітром зашуміло — орел ушкварив на ягня. Впала опукою. 2) Выпуклая, выдающаяся часть, напр. у. бочки. 3) Взносъ въ цехъ съ сына цехового, вступившаго въ бракъ.
Понавозити, -жу, -зиш, гл. Навезти (во множествѣ). Що то, батечку, із яких то міст на той ярмарок не понавозили всякого хліба.
Сорокатий, -а, с. = строкатий.
Спіти, спію, -єш, гл. Зрѣть, спѣть. Ой з-за гори вітер віє — калина не спіє.
Тужно нар. Грустно. Як оддам я тебе в службу, головонці тужно. Тужно поглядає.
Форкати, -каю, -єш, гл. Фыркать.
