Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розмін

Розмін, -ну, м. 1) Размѣнъ. 2) Обратная мѣна.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМІН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМІН"
Госока́, -ки́, ж. = Осока. Чуб. III. 462.
Жлуктія́ка, -ки, м. Ув. отъ жлуктій.
Кубай, -бая, м. = куб 2. Желех.
Неприємно нар. Непріятно.
Новохрещенець, -нця, м. Неофитъ, новокрещенный. Шевч. 605.
Підсмажувати, -жую, -єш, сов. в. підсмажити, -жу, -жиш, гл. Поджаривать, поджарить. Вона (той перець) підсмажила та й положила в горілку. Г. Барв. 425.
Пополювати, -люю, -єш, гл. Поохотиться.
Ракотиця, -ці, ж. Копыто у свиньи. Мій підсвинок.... ракотицями дереться об хворост. Левиц. Пов. 341.
Рамкастий, -а, -е. Съ зарубками. Вх. Лем. 459.
Сповнити, -ся. Cм. сповняти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗМІН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.