Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розмін

Розмін, -ну, м. 1) Размѣнъ. 2) Обратная мѣна.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМІН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМІН"
Вишня 2, -ні, ж. Высота. Лебед. у.
Жми́кати, -каю, -єш, гл. = жмакати 2. Жмикати сорочку. Вх. Уг. 238.
За́городка, -ки, ж. Ум. отъ за́города.
Йойкати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] йойкнути, -ну, -неш, гл. Плакать, вопить, вскрикнуть. А на зуб собі йойкай! ЕЗ. V. 183. Ні плаче, ні голосить, бо відай не може, лиш часом, часом йойкне: Боже милий. Боже! Федьк. І. 67.
Кармазинник, -ка, м. Носящій кармазини, вообще богатый человѣкъ. Желех.
Підкуп, -пу, м. Подкупъ. К. Бай. 68.
Повиїздити, -димо́, -дите́, гл. = повиїжджати.  
Скривити, -влю, -виш, гл. Покривить, искривить, согнуть. Не поможе бабі кадило, коли бабу скривило. Ном. № 5667.
Цилюрик, -ка, м. Цырюльникъ. Федьк.
Чинки мн. = чари (Cм. чар.). Вх. Зн. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗМІН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.