Відмалюватися, -лююся, -єшся, гл.
1) Быть нарисованнымъ, изображеннымъ.
2) Отразиться. Все твориво в душі одмалювалось.
Кінчати, -ча́ю, -єш, с. в. кінчи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Оканчивать, кончать, кончить. Кінчаючи своє слово до шановного читця, повинен додать... У роскоші кінчають вік щасливий. 2) Добивать. Розійшлися гайдамаки... з ножем у халяві жидів кінчать. Було тобі жидів кінчать, ляшків не займати.
Ковбан, -на, м.
1) = ковбиця 2.
2) Короткій толстый обрубокъ дерева, употребляющійся вмѣсто табурета.
Лисиччу́к, -ка, м. Сынъ лисицы. Лисиччука запер під лавку.
Панаджин, -на, м. Земельное наслѣдство.
Папортина, -ни, ж. = папороть.
Підкотити, -ся. Cм. підкочувати, ся.
Побурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Поворчать. Ні, в мене свекруха не зла. Часом побурчить трохи, а не лає.
Праведниця, -ці, ж. Праведница.
Пупчик, -ка, м.
1) Ум. отъ пуп.
2) мн. Родъ узора въ вышивкѣ.
