Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розмітати

Розмітати, -та́ю, -єш, сов. в. розмести, -мету, -теш, гл. Размотать, размести. Лапами розгрібає, хвостом розмітає. Чуб. І. 136. Лопатами раскидаєм, а метлами розметем. КС. 1883. VII. 587.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 52.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМІТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМІТАТИ"
Герб, -бу, м. Гербъ. ЗОЮР. І. 317. Блищали мідяні позолотисті герби на ридвані. К. ЧР. 54. Од Припети й до Синюхи вславили себе Обухи, та й не злотом рабованим, не гонором купованим, не гербами-клейнодами, а своїми пригодами. К. Досв. 113.
Ґезу́нд, -ду, м. Здоровье. Трудно працювати? як ґезунду чорт-ма. Бердич. у. Як у чоловіка нема ґезунда, то він і клочча не варт хунта, тоді його в гармату та й стріляй за хату. Ном. №8130.
Ґирли́ґа, -ґи, ж. Длинная съ клюкой палка овечьяго пастуха. Вистоїть чабан сердега всю ніч, обпершись на ґирлиґу. О. 1862.
Дякі́в, -ко́ва, -ве Принадлежащій дьячку, дьячковскій. Оттак чини, як я чиню: люби дочку аби чию, хоч попову, хоч дякову, хоч хорошу мужикову. Н. п.
Іголий, -лия, м. іголийка, -ки, ж. = іговна. Вх. Лем. 421.
Карпульці, -ців, м. мн. Блокъ въ ткацкомъ станкѣ. МУЕ. III. 19. Cм. начиння.
Набруни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Пустить почки. Вже дерево набрунилось. НВолынск. у.
Пхе! меж. Фи! Бач, яке пхе! і не приступу до його.
Творців, -цева, -ве Принадлежащій творцу. Шейк.
Червінь I, -вені, ж. = червінька. Шух. І. 262, 263.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗМІТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.