Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розмітати

Розмітати, -та́ю, -єш, сов. в. розмести, -мету, -теш, гл. Размотать, размести. Лапами розгрібає, хвостом розмітає. Чуб. І. 136. Лопатами раскидаєм, а метлами розметем. КС. 1883. VII. 587.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 52.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМІТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМІТАТИ"
Варстат, -ту, м. см. верстат.
Відзіґорний, -а, -е. Франтоватый. Така відзіґорна — не впади, пороше, на моє хороше. Уман. у. Подольск. у.. Cм. фіціґорний.
Заго́юватися, -го́ююся, -єшся, сов. в. заго́їтися, -го́юся, -їшся, гл. Заживать, зажить (о ранѣ). Загоїться, поки весілля скоїться. Ном. № 5305.
Зопсуватися, -сую́ся, -єшся, гл. = зіпсуватися.
Кавонька, кавочка, -ки, ж. Ум. отъ кава.
Киги! меж. Выражаетъ крикъ чайки. Ой біда чайці, чайці небозі, що вивела дітки при битій дорозі. Киги! киги! злетівши вгору. Лукаш. 85.
Кокус, -су, м. 1) Коксъ. Славяносерб. у. 2) Раст. Potentilla verna. L. ЗЮЗО. І. 132.
Повимокати, -каємо, -єте, гл. Вымокнуть (о многихъ). В людей жито або повимокає, або посохне. Г. Барв. 195.
Позбавляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Умертвить (многихъ). Багацько позбавляв Буняка таким способом, людей. Драг. 204. 2) Лишить многихъ.
Халаш, -ша, м. 1) Шалашъ. Александр. у. 2) = хата. Шух. І. 88. Вх. Зн. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗМІТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.