Два, дві, два, двох, чис. Два, двѣ, два. Палиця два кіпці має. В той час безбожнії бусурмани набігали і тих двох братів порубали. . Усе доводиться робити їм двом. Горох сію два стручки, — роди, Боже, чотирі, щоб його дівчата зносили. Винного двома батогами не б'ють. Ой плавало дві утінки да під млинком. Не годиться дві шапка надівать на голову. Cм. Дві.
Дерев'я́ниця, -ці, ж. Деревяшка. Ото з тієї пори він став ходить на дерев'яниці.
Доко́лювати, -люю, -єш, сов. в. доколо́ти, -лю́, -леш, гл. Докалывать, доколоть.
Жере́пмик, -ка, м. Лѣсъ изъ жерепу.
Капарство, -ва, с.
1) Жалкая жизнь.
2) Плохая работа.
Кошва, -ви, ж. соб. Кошки.
Полювати, -люю, -єш, гл.
1) Охотиться. Полювали вони, полювали цілий день і нічого не виполювали.
2) Имѣть желаніе къ случкѣ (о коровѣ). Бабо! а що це ви жито жарите? — Та тут, не вам кажучи, телиця полює. Ми вже й бугая до неї підпускали, так ні, не помага, знов полює та й полює.
Пороспоряжати, -жа́ю, -єш, гл. Указать, дать всѣмъ дѣло. То вона нам спече, зварить, ще й повиганяє, вона нашу челядоньку пороспоряджає.
Розбрестися Cм. розбродитися.
Шуствал, -лу, м. Кожаный передникъ.
