Відставати, -таю, -єш, сов. в. відстати, -тану, -неш, гл. 1) Отставать, отстать. А того я (зозуля) кую, що від вас відстаю, мої чорні галочки. Од одного берега одстав, та до другого не пристав. 2) Отставать, отстать, отдѣлиться, отклеиться. Як помазав спину, — аж шкура одстала. 3) від журботи відстати. Отдохнуть отъ заботъ, печали. Нехай (чоловік-п'яниця) спить, нехай лежить, та нехай не встане. Нехай твоя бідна головонька од журботи одстане.
Гальонка, -ки, ж. Парчевая лента. мн. гальонки. Головной дѣвичій уборъ изъ парчовой ленты.
М'ятли́ця, -ці, ж. Раст. = метлиця.
Невинуватий, -а, -е. 1) Невиноватый, невиновный.
2) Не долженъ.
Перехопити, -ся. Cм. перехоплювати, -ся.
Підгожати, -жа́ю, -єш, сов. в. підгоди́ти, -жу, -диш, гл. Подряжать, подрядить. Жиди підгожають жито возити до Київа.
Підморгувати, -гую, -єш, сов. в. підморгну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Подмигивать, подмигнуть. Прийшла, Ірисі підморгнула, черкнули разом в хижку вдвох.
Піл, по́лу, м. Родъ наръ, помѣщающихся въ украинской хатѣ вдоль задней стѣны на всемъ пространствѣ между печью и боковой стѣной. Ум. Полик. Полочок. У світлиці да на полочку ой шиє, шиє молода дівчина чорним шовком сорочку.
Показ, -зу, м.
1) Указаніе. Добре заходились по німецькому показу.
2) Показъ. Взяла та положила на блюдо тре кошенят та й унесла на показ.
Попідгортатися, -таємося, -єтеся, гл. То-же, что и підгорнутися, но во множествѣ.
