Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розносити

Розносити, -шу, -сиш, сов. в. рознести, -су, -сеш, гл. 1) Разносить, разнести. Людям роботу розніс і роздав. Щог. В. 51. 2) Разносить, разнести, развѣять. Їх вітер як полову, і буря, мов солому, рве, розносить. К. Іов. 4 6. Гей! може трохи рознесу я свою тяжку журбу. Грин. ІІІ. 676. І рознесе тую славу по всій Україні. Шевч. 450. 3) Разносить, разнести, растаскивать, растащить. Сини принесуть, а дочки й угли рознесуть. Ном. № 10821. 4) Разбалтывать, разболтать, разгласить. Люде зараз рознесли по всьому світу й те, чого нема. Грин. II. 118. Коли мене вірно любиш, не кажи нікому, бо то люде рознесуть, як вітер солому. Чуб. V. 200. 5) Разносить, разность, разрушить, разбить. Чуб. III. 431. Дайте ковбасу, бо вам хату рознесу. Чуб. III. 455. Нехай його тії просять, що греблі розносять. Чуб. V. 210.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 53.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗНОСИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗНОСИТИ"
Вимірятися, -ряюся, -єшся, гл. 1) Мѣряться на палкѣ, поясѣ и пр. чья очередь. О. 1861. XI. Св. 31. Ходім, браття, а в вишневий садок, та наріжем черешневих палок, будем, браття, вимірятися, кому в військо та збіратися. Н. п. 2) Извиняться, оправдываться.
'Естик, -ка, м. Часть бороны: каждый изъ поперечныхъ брусьевъ, въ мѣстахъ скрещенія которыхъ съ продольными забиты зубы бороны. Шух. І. 166.
Мона́да, -ди, ж. Монада. Мудрець же физику провадив і толкував якихсь монадів і думав, відкіль взявся світ. Котл. Ен. III. 53.
Осинити, -ню́, -ниш, гл. Окрасить въ синій цвѣтъ. Ми давали ниток осинити аж , три хунти. Пирят. у.
Повипивати, -ва́ю, -єш, гл. Выпить (во множествѣ). Ляхи були — усе взяли, кров повипивали. Шевч.
Селезень, -зня, м. 1) Селезень. Пливи, пливи, селезню, против води тихо. Мет. 49. Ум. селезник, се́лезничок. Грин. I. 104. Не наступай, селезнику, уточці на крильця. Чуб. V. 307. 2) Знакъ отъ удара по льду, когда ледъ въ ударенномъ мѣстѣ трескается, но не выбивается. Дід вибрав чистеньке на льоду містечко, як учеше ковизькою, — так селезень і вкипів. Мнж. 119. 3) Узоры, намерзшіе на оконномъ стеклѣ. Бирюч. у.
Сивовиский, -а, -е. Съ сѣдыми волосами на вискахъ. А у тій же Оленовці дівки сивовискі. Чуб. III. 182.
Тикання, -ня, с. 1) Втыканіе, тыканіе. 2) Разговоръ на «ты».
Угол, угла, м. = вугол. 1) В своїй хаті і угли помагають. Ном. № 9629. 2) Чи се тая удівонька, що на углі хата. Макс.
Шанька, -ки, ж. 1) = шалька 2. Черниг. у. Черк. у. Черном. 2) Котомка для съѣстныхъ припасовъ, которую даютъ мальчикамъ-пастухамъ. (Сосн. у.) и мѣшокъ у рыболова. Мнж. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗНОСИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.