Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розмежування

Розмежування, -ня, с. Размежеваніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМЕЖУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМЕЖУВАННЯ"
Блищак, -ка, м. Свѣтлякъ, Lampyris noctiluca. Вх. Пч. II. 27. (Шейк.).
Гаплик, -ка, м. Проволочный крючекъ для застегиванія платья. утяти до гапликів. Сдѣлать что-либо некстати, невпопадъ. Ном. № 12469. Утяв до гапликів. Котл. МЧ. 460.
Гойк, -ку, м. Крикъ, шумъ. Угор.
Зниділий, -а, -е. Зачахнувшій, исхудалый.
Надірва́ти, -ся. Cм. надривати, -ся.
Надпоро́ти Cм. надпорювати.
Полічити, -чу́, -чиш, гл. 1) Сосчитать. Гроші полічили. Чуб. V. 243. 2) Полѣчить. Три дні полічили, а там сказали, що умер багатир. Рудч. Ск. II. 148.
Пробоєць, -йця, м. Пробойникъ. Херс. у.
Роспустний, -а, -е. 1) Распущенный. Федьк. Пов. 6. Добре, що у тебе діти не роспустні. КС. 1882. X. 57. 2) Развратный.
Утяжіти, -жію, -єш, гл. Сдѣлаться тяжелымъ, труднымъ (о грязной дорогѣ). Дорога втяжіла. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗМЕЖУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.