Ай! I, меж. Ай, ахъ! — выраженіе испуга, боли. Ай-ай-ай! закричу, їй же то Богу закричу! Употребляется также для выраженія похвалы. Я заслужив був собі лошака такого гарного, що й ай, а він наслав вовків, а вони й ззіли.
Кидик, -ка, м.
1) Маленькій человѣчекъ.
2) Замарашка.
Пліснявий, -а, -е. Заплѣсневѣлый.
Приїзджий, -а, -е. Пріѣзжій.
Реготіння, -ня, с. = реготи.
Стирта, -ти, ж. = скирта. Найшли вони стирту сіна. Уздріли вони та й забачили, що там сти́рта ста стоїть.
Утягуватися, -гуюся, -єшся, гл. = утягатися.
Фертик, -ка, м. Франть, щеголь. Всі фертики і паничі. Cм. хверт.
Чудачка, -ки, ж. Чудачка. Чудачка! як умерла, то й ногами не дриґає.
Шатерник, -ка́, м. Живущій въ шатрѣ, кочевникъ. Що скаже світ про нас, трояне? Що ми шатерники-цигане.
