Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розмайрин

Розмайрин, -ну, м. Раст. Размаринъ. Rosmarinus officinalis. Вх. Пч. І. 12. Просив хлопчик розмайрину юрчик. Грин. III. 228.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 50.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМАЙРИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМАЙРИН"
Бамбух, -ха, м. Желудокъ. Вх. Лем. 389; желудокъ коровы. Вх. Уг. 226.
Виганятися 1, -няюся, -єшся, гл. Набѣгаться. Виганявся за день, аж ніг не чую.
Вітряк, -ка, м. Вѣтряная мельница. Чуб. II. 242. Ум. вітрячок.
Гандель, гандлювання, гендлювати и пр = гендель и пр. О. 1862. І. 71.
Запаху́щий, -а, -е. = запашний. Желех.
Литви́нський, -а, -е. Бѣлорусскій.
Нересть, -ти, ж. 1) Совокупленіе у рыбъ, змѣй. 2) Семейные раздоры, несогласія. Як любляться собі, не робиться між ними нерести, то й добре. Канев. у. Cм. неристь.
Слізливий, -а, -е. Слезливый, любящій плакать.
Убачливий, -а, -е. Внимательный. Привітна та вбачлива до кожного. Мир. ХРВ. 351.
Чваруватий, -а, -е. Наклонный къ ссорамъ, сварливый.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗМАЙРИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.