Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розмайрин

Розмайрин, -ну, м. Раст. Размаринъ. Rosmarinus officinalis. Вх. Пч. І. 12. Просив хлопчик розмайрину юрчик. Грин. III. 228.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 50.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМАЙРИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМАЙРИН"
Люба́ска, -ки, ж. = любанка. Ум. любасонка. Гол. II. 551.
Напекти́, -ся. Cм. напікати, -ся.
Невдячниця, -ці, ж. Неблагодарная. Нащо ж, невдячнице, на льос нарікати? Чуб. V. 172.
Пиловини, -вин, ж. мн. Опилки. Вх. Лем. 448.
Позгодовувати, -вую, -єш, гл. Вскормить (многихъ). Діток позгодовували і худоби придбали. Г. Барв. 8.
Понадсаджувати, -джую, -єш, гл. То-же, что и надсадити, но во множествѣ.
Понасмажувати, -жую, -єш, гл. Нажарить (во множествѣ). Гусей, поросят понасмажували. Кіев. г.
Скісно нар. Наискось, вкось.
Соромити, -млю, -миш, гл. Срамить, стыдить.
Шлюбити, -блю, -биш, гл. = шлюбувати. Возьми сі тую, котру вірно любиш, що перед Богом і людьми шлюбиш. Гол. І. 347.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗМАЙРИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.