Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розмайрин

Розмайрин, -ну, м. Раст. Размаринъ. Rosmarinus officinalis. Вх. Пч. І. 12. Просив хлопчик розмайрину юрчик. Грин. III. 228.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 50.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМАЙРИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМАЙРИН"
Басисько, -ка, м. Ув. отъ бас.
Бузов'Я, -яти, с. = бузув'я. Ум. бузов'ятко.
Володати, -даю, -єш, гл. Владѣть. Схватило мою невістку так, що не володає а ні руками, а ні ногами. Харьк. Так наморився, що й руками не володаю. Конст. у. А ще будемо робити вкупі, поки ноги носять, руки володають. Г. Барв. 415.
Ді́дичка, -ки, ж. Помѣщица, владѣтельница.
Кухарський, -а, -е. Поварской.
Лічи́льник, -ка, м. Счетчикъ. Я такий собі лічильник, що й досі ще тиї сороківки грошей не налічив. Лебед. у.
Націлитися Cм. націляти, -ся.
Облинути, -ну, -неш, гл. Облетѣть.  
Повтинати, -на́ю, -єш, гл. Отрубить (во множествѣ). Повтинати пальчики. Чуб. III. 63.
Чотирна́дцятеро, числ. Четырнадцать человѣкъ, штукъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗМАЙРИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.