Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розмарин

Розмарин, -ну, м. = розмайрин. Чуб. V. 195.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 50.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМАРИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМАРИН"
Бухикнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бухикати. Кашлянуть.
Зава́р, -ру, м. = заварювання 2. Кв. II. 289.
Ковалиха, -хи, ж. Жена кузнеца. Аби коваль та ковалиха, — а того буде лиха. Ном. № 5426.
Крижувати, -жую, -єш, гл. 1) Воздвигать кресты. На тій землі крижі крижують, ой там вони церков будують. Чуб. III. 353. 2) Распинать на крестѣ. Ой, Ісусе мій, Сусе крижований. О. 1861. X. 92.
Осередок, -дка, м. 1) Центръ, средоточіе. 2) Сердцевина (дерева, яблока и пр.). Сумск. у. Сердцевина рога. Вас. 163. Cм. середняк. 3) Начинка, фаршъ. Налисник з осередком і без осередку. Жарене порося з осередком. Лохв. у.
Ощіпок, -пка, м. Плоскій прѣсный хлѣбъ. (Угор.). Вх. Зн. 45.
Подвижник, -ка, м. Подвижникъ. Г. Гр. 56.
Ременик, -ка Ремешекъ. Вх. Лем. 460.
Спрятування, -ня, с. Уборка, приборка. Шух. І. 178.
Уродай, -дая, м. Красавецъ. Уродаю то й у свитині пригоже. Ном. № 14250.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗМАРИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.