Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розмарин

Розмарин, -ну, м. = розмайрин. Чуб. V. 195.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 50.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМАРИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМАРИН"
Деклямува́ти, -му́ю, -му́єш, гл. Декламировать.
Довече́рювати, -рюю, -єш, сов. в. довече́ряти, -ря́ю, -єш, гл. Оканчивать, окончить ужинъ. Аф. 378.
Замалюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Закрасить. «Заший, серце, роспорочку въ мому черевичку!» — Зашию, зашию, іще й замалюю. Чуб. V. 1174.
Зшукувати, -кую, -єш, сов. в. зшукати, -ка́ю, -єш, гл. Отыскивать, отыскать предметы, находящіеся въ разныхъ мѣстахъ. Аф. 463. Зшукую овець, що пастухи порозгублювали.
Калічка, -ки, об. ум. отъ каліка. 1) Немного калѣка или маленькій калѣка. 2) Вторая ручка на косовищѣ, — въ концѣ его. Шух. І. 109. 3) Родъ съѣдобнаго гриба. Вх. Зн. 23.
Остаток, -тку, м. = останок 1. Та як вони сміють! — викрикне на остатку. МВ. (О. 1862. III. 53).
Підмайстер, -стра, м. Подмастерье.
Поодг.. Cм. повідг..
Псякування, -ня, с. Брань.
Рейвах, -ху, м. Суматоха, плачъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗМАРИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.