Богобоязливий, богобоязний, -а, -е. = Богобійний. А той тихий та тверезий богобоязливий. Правдива душа, навіки чесна і богобоязна.
Боголюбно нар. Боголюбиво.
Велично нар. Величественно. Одягнися красотою шаною велично. Як у нас велично та пишно. Ум. величненько. Бабуся, сидячи за столом тихенько і величненько, якусь думку собі думала.
Жовтне́вий, -а, -е. Сентябрьскій.
Заміря́ння, -ня, с. 1) Намѣреніе. 2) Замахиванье, намѣреніе ударить. Ні лайка, ні заміряння Максимове нічого їм не подіяли: він заміриться — утечуть, а там зирк! — уп'ять ідуть і дратують його.
Крисанечка, -ки, ж. Ум. отъ крисаня.
Наштурити, -рю, -риш, гл. = нащурити.
Оказія, -зії, ж. 1) Случай, особый случай; происшествіе; необычайное событіе, несчастное происшествіе. Що за оказія? — мов не то село стало. Хиба оказія яка, то купе горівки, а то й не кажи. Справедливе небо не синє, а червоне; як коли, до воно росчиняється, тільки на яку небудь оказію: на войну або на помірок, або на голод. Лава тріщить — на оказію в хаті. 2) Съ измѣн. удар.: Оказія. У Мкр. употребл. въ знач.: предвѣщаніе. По поводу сороки, предвѣщавшей вдовѣ гостей-сватовъ, говорится, что она Оказію на господі про талан свій має. 3) Съ тѣмъ же удар., что и 2. Сѣверное сіяніе (какъ предвѣщающее необычайное событіе?)
Сороміжливий, -а, -е. = соромяжливий.
Укий, -а, -е. Ученый, выученный, обученный.
