Дознава́ти, -наю́, -є́ш, сов. в. дозна́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) Узнавать, узнать, разузнавать, разузнать. Треба піти до кузні дознати, чи віз уже готовий. Ніхто не може дознати Божої тайни. Ой коли б же я дознала свою гірку долю, не пішла б же я і заміж, не пішла б ніколи. Да́ти му́дрости дозна́ти. Исполнить мудростью. Святого Бога просить-хвалить, щоб дав їм мудрости дознати, — гетьмана доброго обрати. 2) Узнавать, узнать, испытывать, испытать, извѣдывать, извѣдать. Дознавали наші предки тяжкої наруги. Ми родимось турботи дознавати. Під час пригоди дознати приятеля. Cм. Дізнава́ти.
Здичі́ти, -чі́ю, -єш, гл. Одичать. Здичіли гуси, що й додому не хтять. Здичіє свиня в лісі, що горе й додому загнати.
Марнотра́тник, -ка, м. = марнотрат.
Несамовитий, -а, -е. 1) Изступленный, санъ не свой. Зробився Турн несамовитий, ярився, лютував неситий.
2) Въ приложеніи къ человѣческимъ дѣйствіямъ, кромѣ прямого значенія, значитъ еще: въ высшей степени сильный. Несамовитий регіт несеться вулицею.
Нігич нар. Ничего, нисколько. На стіл вона схилившись плаче, нігич одвіту не дає. По лівий бік Дніпра міста нігич не походять на тогобіцькі.
Оскверняти, -ня́ю, -єш, сов. в. оскверни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Осквернять, осквернить. Святиї Божії міста ксьонзи скажені осквернили.
Пижмо, -ма, с. раст. Tanacetum vulgare. Ой є в мене таке зілля, три корчики пижма.
Погодливий, -а, -е. = погідливий.
Поледачитися, -чуся, -чишся, гл. Полѣниться. Поледачився сам піти та послав дурного хлопця.
Стягель, глю, м. Часть полудрабка: перекладина, которая укрѣплена въ длинныхъ жердяхъ; такихъ перекладинъ полудрабок имѣетъ двѣ, обѣ вторыя отъ концовъ.
