Брязок, -зка, м. Употребл. въ выраж.: на брязку — вотъ-вотъ, сейчасъ.
Вершак, -ка, м. Верхушка дерева, верхняя часть дерева. Смерека, якій утято замолоду вершак.
Витопити, -плю, -пиш, гл.
1) Вытопить (печь). Витопила в печі.
2) Вытопить (жиръ, сало).
3) Выплавлять, выплавить (металлъ).
4) Перетопить всѣхъ. По синьому морю хвиля грає, козацький корабличок розбиває.... Сорок тисяч війська витопляє.
Гишель, -лі, ж. Берцо; голень.
Горохля́нка, -ки, ж. = Горохвина.
Грак І, -ка́, м. 1) Грачъ. Од лівого виска він чорнявий як грак. 2) Лови́ти гракі́в = Ґави ловити. Він граків ловить.
Кульбачник, -ка, м. Сѣдельникъ, сѣдельный мастеръ.
Натручувати, -чую, -єш, сов. в. натру́тити, -ру́чу, -тиш, гл. Наталкивать, натолкнуть.
Скособочитися, -чуся, -чишся, гл. Перекоситься на одну сторону. Стіг скособочився.
Тріскотати, -кочу́, -чеш, гл. Трещать.
