Безгубий, -а, -е. Не имѣющій губъ.
Жа́рити, -рю, -риш, гл. 1) Жарить, печь, жечь. Жарять в печах. Як піднялось сонечко, що то вже жарило. 2) Быстро бѣжать. Як же він прудко жаре на гнідому. 3) Сильно бить, сѣчь. Давай діда жарити поліном.
Илець, ильця́, м. = ивка 2, Equisetum arvense.
Копки гл. Ѣхать верхомъ. дав же він йому копки! Оттрепалъ его, побилъ.
Нетямущий, -а, -е. Несмыслящій, непонимающій.
Переспати, -сплю́, -пиш, гл. 1) Проспать извѣстное время. От велика біда, що переспав козак одну ніч із ляхівкою. Зайшло ясне красне сонце нічку переспати. 2) Сномъ избавиться отъ чего. Спи, сину, може переспиш (хворобу).
Приневолювати, -люю, -єш, сов. в. приневолити, -лю, -лиш, гл. Принуждать, принудить. Почала жінка приневолювать чоловіка, щоб і він робив. Мати приневолила подавать рушники.
Скрепенити, -ню́, -ни́ш, гл. Прилѣпить скрепеник.
Сумовитий, -а, -е. Наводящій грусть, унылый. Живуть вони по ямах та байраках, між скелями в печерах сумовитих.
Чернечий, -а, -е. = чернецький. Чернеча злоба до гроба. Надів на себе рясу чернечу.
