Вітерник, -ка, м.
1) Болѣзнь — родъ сыпи или прыщей на тѣлѣ.
2) Растеніе, употребляемое для лѣченія болѣзни вітерник.
Муде́рний, муде́рський, -а, -е. Искусный.
Обшарпанець, -нця, м. Оборванецъ.
Посвят, -ту, м. Жертва (на церковь). Любити ближнього як себе самого, се більше, ніж усі огняні жертви і посвяти.
Протягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. протягтися, -гнуся, -нешся, гл.
1) Протягиваться, протянуться.
2) Тянуться, длиться, продолжиться, продлиться. Наше діло довго буде протягатися.
Розривати II, -ва́ю, -єш, сов. в. розрити, -рию, -єш, гл. Разрывать, разрыть, раскапывать, раскопать.
Телепень, -пня, м.
1) То, что болтается, мотается.
2) Колокольный языкъ.
Хвоїти, хвою, -їш, гл. Бить дозою. Як почне її хвоїть, примовляючи: було не савити, не варварити.
Чарствий, -а́, -е́ Черствый. Чарствий хліб.
Шалдувати, -ду́ю, -єш, гл. Дурачить, хитрить. Він двір, кажуть, продає? — Ні, це він тільки шаля́ує.
