Байдати, -даю, -єш, гл. Болтать вздоръ, говорить чепуху.
Засу́шок, -шка, м. Сухарь. Ум. засу́шечок. Дала йому засушечок хліба.
Недоля, -лі Злополучіе, бѣда. Його жінка кляла-проклинала: «Бодай тебе, козаче сіромахо, побило в чистому полі три недолі: перша недоля — щоб під тобою добрий кінь пристав, друга недоля — щоб ти козаків не догнав, третя недоля — щоб тебе козаки не злюбили і в курінь не пустили». . Недолю співаю козацького краю. Ум. недоленька, недо́лечка.
Незмінно нар. Неизмѣняемо; неизмѣнно.
Обрив, -ва, м. Обрывъ. Із хмари тихо виступають: обрив високий, гай, байрак.
Посев, -сла, м. = посел. Послали посла аж под Парну, поймав же посев турчанина.
Різничий, -а, -е. = різницький. Різничий обух.
Роняти, -няю, -єш, гл. = ронити. Що так роняєш дрібні слізоньки.
Сторопитися, -плюся, -пишся, гл. Испугаться отъ неожиданности, потеряться, оторопѣть. Батько впали на землю, наче неживі, ми сторонилися біля них.
Тевкало, -ла, об.
1) Тотъ или та, которые съ жадностью ѣдятъ, производя при этомъ чавканіе. Отсе ще тевкало.
