Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

очепіритися

Очепіритися, -рюся, -ришся, гл. Схватиться, уцѣпиться. Так він, як поплив бичок, очепірився йому за хвіст і поплив з їм. Грин. І. 44. Нахилив вишню, очепірився та їсть. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 81.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЧЕПІРИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЧЕПІРИТИСЯ"
Барболя, -лі, ж. = бараболя. Вх. Пч. II. 36.
Бистроводний, -а, -е. Стремительно текущій. Потоки бистроводні. К. Псал. 32.
Згидува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Побрезгать.  
Зіма́ и зима, -ми, ж. 1) Зима. Зімо, зімонько, зімо лютая, ой прошу тебе, не морозь ти мене. Чуб. V. 874. — впала. Аж гульк — зіма впала. Шевч. 81. 2) Лихорадка. зима б'є (кого́). Пароксизмъ лихорадки (у кого). Вх. Уг. 241. Ум. зімонька.
Лаштабей, -бе́я, м. Лѣнтяй (такъ бранять дѣтей). Мнж. 184.
Подлубатися, -баюся, -єшся, гл. 1) = подлубати. 2)у голові. Сильно подумать.
Поселок, -лка, м. Поселокъ. Слобід ще не було так багато як тепер, а так було — де не де поселок. Драг. 417.
Стусувати, -су́ю, -єш, гл. Колотить, тузить. Вхопили того бурсака за патли, виволокли з кадовба, давай його вихрити та стусувати. Стор. І. 45. Почав рвать на собі волосся і стусувать себе у груди. Стор. МПр. 23.  
Товщінь, -ні, ж. Толщина. А морока його батькові! купив оце три деревині на клуню: дві деревині саме до міри, а третя — така товщінь, і руками не ссягнеш. Васильк. у.
Шинґльовец, -вца, м. Гонтовый гвоздь. Вх. Уг. 244.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЧЕПІРИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.