Валькувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Дѣлать изъ глины стѣны постройки.
2) Обмазывать стѣны толстымъ слоемъ глины.
Запіра́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. запе́ртися, -пру́ся, -р́ешся, гл. Запираться, запереться. Зійшло сонце; Україна де палала, тліла, а де шляхта, запершися, у будинках мліла.
Ма́кортик, -ку, м. = макітра.
Му́ка 1, -ки, ж. Мука, мученіе, страданіе. Він терпів муку од свого кохання. Жили наші діди — не знали біди; стали жить онуки — набралися муки. на муки давати. Мучить, терзать. Били мене, били, на муки давали.
Одц.. Cм. отъ відцарювати до відцуруватися.
Острушки, -шок, ж.
1) Цвѣты: кавалерскія шпоры.
2) Стружки. Чорт взявся стругати вовка, а з остружків зробилися шершні.
Поперелагожувати, -жую, -єш, гл. Передѣлать, переладить (во множествѣ).
Прикрит, -ту, м. Родъ растенія.
Червивий, -а, -е. Съ червями, червивый. Уродиться ж дріпа, мов червива ріпа.
Чуденний, -а, -е. = чудернастий.
