Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оцей

Оцей, оця́, оце, мѣст. = отсе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 81.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЦЕЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЦЕЙ"
Бджолиний, -а, -е, бджоляний, -а, -е. Пчелиный. Аф. 296.
Відполоскати Cм. відполіскувати.
Замозо́лити, -лю, -лиш, гл. Заработать тяжелымъ трудомъ. Своє замозолене носить людям. Г. Барв. 484.
Зучатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. зучи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Пріучаться, пріучиться. Бо під батьковськими крильми я зучивсь до бою. К. МБ. III. 246.
Обдря́пати. Cм. Обдря́пувати.
Охватити Cм. охвачувати.
Поперехрищуватися, -щуємося, -єтеся, гл. То-же, что и перехреститися, но о многихъ.
Уквітувати, -тую, -єш, гл. = уквітчати. Ми Химочку уквітували, щоб люде не пізнали. Грин. III. 429.
Халавкати, -каю, -єш, гл. = хавкати 1. Желех.
Ціп I, -па, м. 1) Цѣпъ для молотьбы хлѣба. За ціп та на тік. Ном. № 12854. Брехати — не ціпом махати. Ном. № 6815. 2) ціпи в'язати. Ссориться. Подол. г. 3) ціпом їхати. Ѣхать двумя лошадьми, вмѣстѣ впряженными, изъ которыхъ одна маленькая другая большая. Вх. Зн. 82. 4) Порода большихъ грушъ. Вх. Лем. 480. Ум. ці́пик.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЦЕЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.