Бух! меж., выражающее паденіе, глухой ударъ или выстрѣлъ. Бух в воду, ніби втопився. Заридала Катерина та бух йому в ноги. Сіли татко коло печі, мамка татка бух у плечі. Коли це з лісу бух! бух! бух! Так і повалило три воли у валці.
Виїздити 1, -джу, -диш, сов. в. виїхати, -їду, -деш, гл.
1) Выѣзжать, выѣхать. Щодня їдні виїздили, другі приїздили.
2) Только несов. в. Объѣзжать (коня).
Галуззя, -зя, с. соб. Вѣтви.
Гу́гнати, -наю, -єш, гл. = Гугнявіти.
Кабинетний, -а, -е. Кабинетный. То велика помилка кабинетних людей, польських політиків.
Надсіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. надсі́кти, -січу́, -че́ш, гл. 1) Надсѣкать, надсѣчь. 2) О лошади: сбивать, сбить, оцарапывать, оцарапать. Кінь надсік собі ногу.
Неписьменний, -а, -е. Неграмотный.
Пожега, -ги, ж. = пожежа. Левка на пожезі не було.
Унучка, -ки, ж. Ум. отъ унука.
Услугування, -ня, с. Прислуживаніе.
