Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

очеретяник

Очеретяник, -ка́, м. Чертъ, живущій въ тростникѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 82.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЧЕРЕТЯНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЧЕРЕТЯНИК"
Виворот, -ту, м. 1) Изнанка. на виворот. На изнанку. 2) Выворотъ. Санна їзда — ангельська їзда, але дідчий виворот. Ном. № 11433.
Дорщ, -щу́, м. и пр. = дощ и пр. Грин. ІІІ. 390. Не проси у Бога дорщу, а проси урожаю. Ном. № 7270. Ум. дорщик. МУЕ. III. 118.
Каптурчик, -ка, м. Ум. отъ каптур.
Колісниця, -ці, ж. 1) Колесница (только въ литературномъ языкѣ). Cм. колесница. 2) и мн. колісниці = колішня. Шух. І. 165.
Немилостиво нар. Безжалостно.
Попукатися, -каємося, -єтеся, гл. Лопнуть (во множествѣ). Варити, покіль ячмінь попукається.
Постелити, -ся. Cм. постеляти, -ся.
Саджавка, -ки, ж. Рыбный садокъ, бассейнъ для разведенія рыбы, прудъ. Хотин. у.
Самостій, -то́ю, м. Раст. Ranunculus aquatilis. Вх. Пч. II. 35.
Сконання, -ня, с. Кончина.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЧЕРЕТЯНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.