Бляшанка, -ки, ж.
1) Жестянка.
2) Мѣра для водки: осьмушка. Випив пів бляшанки. Випий, Іване, бляшанку, а за дві заплати. Ум. бляшаночка.
Верхняк, -ка, м. 1) Верхній жерновь въ мельницѣ. 2) Часть гончарнаго круга (Cм.). . 3) Верхній слой скирды. 4) Дека въ струнномъ музыкальномъ инструментѣ (кобзѣ, торбанѣ). 5) Металлическая крышка курительной трубки. Чіпка одкрив верхняк, потяг люльку, — огонь осіяв сіни. 6) У гребенщиковъ: верхушка рога.
Викрикнути, -ну, -неш, гл. Вскрикнуть. А, бабусічко! — було викрикне. Брат на мене викрикнув.
Жовтожа́р, -ру, м. Оранжевый цвѣтъ.
Затамува́тися, -му́юся, -єшся, гл. Задержаться, замедлить. Пішов і затамувавсь там.
Контуватися, -ту́юся, -єшся, гл. = контентуватися. Ми ж контуємось із своїх ручок та з пучок.
Лакузитись, -жуся, -вишся, гл. Поддѣлываться, подлаживаться.
Обавити, -влю, -виш, гл. = вибавити. Я тобі воші обавила.
Парубчак, -ка, м. Молодой парень, юноша. Промовив парубчак, хитаючи головою.
Слабувати, -бу́ю, -єш, гл. Болѣть. Був собі чоловік, і все його жінка слабувала.
