Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

охота

Охота, -ти, ж. Охота, желаніе, удовольствіе. І до діла не я, до роботи не я, — з хлопцями погулять — то ж охота моя. Грин. III. 356. Як попоробиш до поту, то й їстимеш в охоту. Посл. Волч. у. 2) Охота. Взяв його (хорта) з собою да й пішов на охоту. Рудч. 3) Охотничьи собаки. Сів на коня, забрав свою охоту і поїхав. Рудч. Ск. І. 123. 4) Охотою. Добровольно. Охотою пішов у москалі. Ум. охо́тонька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 80.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОХОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОХОТА"
Ладунка, -ки, ж. = ладівниця. Як надів ладунку, то взяв і чортову думку. Ном. № 974. Ум. ладуночка.
Ластовень, -вня, м. Раст. Asclepias syriaca. ЗЮЗО. І. 113.
Лихта́рик, -ка, м. Ум. отъ лихта́рь.  
Пообпірати, -раю, -єш, гл. То-же, что и обіпрати, но многихъ.
Скупиндя, -ді, м. = скупердя. Котл. Ен. IV. 14.
Стація, -ції, ж. 1) Стоянка, постой и продовольствіе на постоѣ. Да велів Ляхам, мостивим панам, по козаках, по мужиках стацією стояти, да не велів великої стації вимишляти. ЗОЮР. I. 52. 2) Станція. Я іду на стацію до Заболотова. Гол. 1. 233.
Харамаркання, -ня, с. Бормотаніе подъ носъ. Желех.
Храпливий, -а, -е. = ii. храпавий. Желех. храпли́ва. Названіе коровы. Kolb. І. 65.
Чудасія, -сії, ж. Диковина, странная вещь. Ном. № 7129. Котл. Ен. II. 33. Мкр. Н. 34. Ой ти, брате Мусію, чи бачив ти чудасію.... що багатий мужик комарами орав. Чуб. V. 1178.
Шинок Cм. шинк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОХОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.